За останні кілька років в Україні йога стала дуже популярним хобі серед молоді. Не обійшла ця тенденція і наш мальовничий карпатський Косів. Саме «хатха-йога» та її сучасні різновиди зазвичай асоціюється зі словом йога в сучасному світі.

«Хатха-йога» – система, описана в 20 столітті, яка концентрується на очищенні фізичного тіла, як шляху до очищення розуму та життєвої енергії. Це система поз для всього тіла – «асан» та дихальних вправ – «пранаями».

Для кращого розуміння йоги, ми вирішили поспілкуватися з активною велосипедисткою, красивою, розумною і талановитою жінкою – Олесею Левицькою (34 роки), яка вже кілька місяців кожного дня влаштовує заняття з йоги в нашому містечку. Народилась вона в селі Ратуш Вінницької області, закінчила Косівську ЗОШ №2. Згодом навчалась в ЧНУ ім. Федьковича за спеціальностю «облік і аудит». Здобула дипломи сестри милосердя «Червоного Хреста» та масажиста «Аюрведи». Одружена, виховує трьох синів, є приватним підприємцем.

– Скільки часу ти вже займаєшся йогою? Де ти навчалась?

– Сама практикую вже років 8, викладаю приблизно 4 роки. Починала з «Йоги23» – відомий проект київського викладача Андрія Сідерського. Згодом навчалась в його наступника Сергія Пляшечка у Львові – відвідувала його семінари по «Цигуну» та «Зеро» (динамічна практика).

Потім в Києві, вивчала «Аюрведу», аюрведичну діагностику та терапію, масаж, теорію трав та спецій, йога-терапію. Вчителями були доктори «Аюрведи» з Керали і Алла Дмітреєва – доктор технічних та медичних наук, яка вже багато років вивчала адаптацію аюрведичного вчення на українські умови сьогодення.

Пізніше доля звела мене з Людмилою Мартиненко – першою в Україні людиною, що отримала диплом БКС Айєнгара і зрозуміла, що це саме той напрямок, який дасть основу і систематизацію всім отриманим знанням. Також я проходила семінарне навчання у викладачів цього напрямку: Юлії Єремєєвої, Сергія Михайлова, Олексія Болотова та Ігора Падмазіна. Вважаю їх семінари справжнім дорогоцінним надбанням.

– Як змінилося твоє життя через практику йоги?

– Змінилось суттєво, бо як і більшість тих, хто постійно серйозно практикує, я прийшла до йоги через значні проблеми зі здоров`ям, які сучасна медицина не в змозі ефективно вилікувати.

– Як ти думаєш, чому йога стала такою популярною в Україні?

– Перші впорядковані системи «хатха-йоги» для широкого кола людей були створені досить давно. Проте, Україна тривалий час відставала від цієї тенденції через належність до СССР. Хоча українці були серед переможців змагань з йога-спорту, що дало імпульс для популяризації йоги в Україні.

Зараз в нас є широкий вибір шкіл та викладачів і дуже часто під видом йоги викладається дешевий сурогат чи якесь споріднене авторське вчення та багато некоректних сектантських віянь. Це шкодить репутації йоги досить відчутно.

– Чи є йога релігійною? Адже саме це відлякує значну кількість людей.

– Йога є поза релігією, у всякому випадку той напрямок «хатха-йоги», який я практикую. Вона виникла на мультирелігійному просторі, тому не прив`язана до релігійних обрядів. Один з найвідоміших сучасних вчителів йоги Айєнгар cказав про релігію: «Моє тіло – це мій храм, «асани» – мої молитви». Практика «асан», сумління і вивчення людського тіла є основним шляхом в житті. Багато практикуючих сповідують християнство, буддизм, індуізм, джайнізм чи дотримуються навіть атеїстичних поглядів. Практика йоги не вимагає зміни релігійних поглядів і я жодного разу не бачила таких конфліктів.

– Чи займаються йогою твої діти та чоловік?

– Вважаю хибним нав`язувати свої переконання іншим, тому і не наполягаю на практиці серед родичів та знайомих. Діти практикують «асани» і «пранаями» по бажанню, а тато все обіцяє почати «завтра». Хоча всіх активно переконує, що йога це «саме те» і бачить позитивний результат. Він придбав собі килимок для йоги років 5 тому, але то не може встати раніше, то соромиться інших учнів чи просто стверджує, що не має часу. Мої батьки цікавляться «асанами» і «пранаямами», щоб підняти чи знизити артеріальний тиск чи «поремонтувати спину». Вважаю, що це теж добре, – кожен бере своє.

– Де можна знайти інформацію про ваші заняття і як можна долучитися до вас в Косові?

– Нещодавно ми створили сторінку «Kosiv.Yoga», де я ділюсь порадами та новинами в цьому напрямку. Розклад і місце проведення занять теж можна знайти там.

– Чи потрібен для йоги певний рівень фізичної, моральної та психологічної підготовки?

– Згідно коментарів до Йога-сутр: «Будь-хто може практикувати йогу. Молодий може практикувати. Старий може практикувати. Дуже старий може практикувати. Хвора людина може практикувати. Той, хто не має сили може практикувати. Всі, крім ледачих людей. Тільки ліниві люди не можуть практикувати йогу» – мій досвід лише підтверджує це. Йога надасть необхідну підготовку, все відбувається поступово з наростанням складності.

– Які у тебе є хобі, окрім велоспорту та йоги?

– Цікавлюсь медициною, філософією, релігіями світу, психологією і особливо тілесно орієнтованою психотерапією. З дитинства Олександр Титик привив любов до пішохідного туризму, скелелазання та геології. Також люблю читати, проводити час з дітьми, ну і всякі жіночі заняття – вишивку, в`язання, шиття, ткацтво – одним словом «універсальний солдат».

– Що ти можеш порадити людям, які б хотіли зайнятися йогою, але поки вагаються? З чого варто почати? Які сайти чи книги потрібно прочитати перед першим заняттям?

– Варто розстелити, нарешті, килимок і спробувати йогу в групі, що підходить вам за рівнем. Древні люди вивчали принципи «Ями» і «Ніями» – це правила ставлення до себе і навколишнього світу – правдивість, ненасилля, чистота, наполегливість і постійне підтримання практики. Вчитель йоги обов`язково нагадає про це в інструкціях до «асан».

Вважаю, що нема нічого гіршого за можливості, які ми не реалізували і не наважились спробувати нось нове. Про це говориться навіть в Нагірній проповіді Ісуса Христа, в методиках психотерапії і в більшості філософських праць… Не спробувавши, – точно нічого не досягнеш і не зрозумієш чи підходить тобі йога чи ні.

Тарас Пасимок. Фото Олесі Левицької.

Facebook коментарі
Share