Зі встановленням “влади рад” цей будинок став наводити страх на косів’ян. Тут розмістилося НКВД, а в повоєнний час — НКГБ, МГБ, тобто каральні органи “диктатури пролетаріату”.

Тут тримали у т.зв. КПЗ (“камєра прєдварітєльного заключєнія”) ув’язнених перед тим, як відправити їх до Коломиї чи Станіслава. Це були вороги комуністичного режиму, насамперед “українські буржуазні націоналісти”, а говорячи нормальною мовою — українські патріоти. Тут вони проходили перші допити і тортури. Будинок на подвір’ї ніколи не стояв порожнім.

Косівський повітовий суд

Ув’язнених тримали навіть у підземеллі. Сюди звозили убитих “бандитів”, тобто бійців УПА, тут і не одного вбили, що підтверджено розкопками 1992 року, коли на невеликій глибині знайдено 19 останків, у т.ч. однієї жінки.

Кажуть, є підвали і під самим будинком суду, тільки входи до них замуровано. У тих підвалах страчували людей і за “перших”, і за “других совітів”. Покійний Роман Тріска розповідав, що він сам бував у тих підвалах. Під час німецької окупації він деякий час працював учнем у друкарні. Його й інших посилали у підземелля суду по старі, ще австрійські та польські бланки, які, за браком паперу, використовували для друкування на звороті нових форм бланків. За його словами, в тих підвалах була величезна кількість судових справ. Але ж не їх ховали від людських очей енкаведисти, замуровуючи входи в підземелля, а сліди власних злочинів. Тож ще не всі таємниці цього будинку розкриті.

У 1957 році, під час “хрущовської відлиги”, приміщення колишнього суду, а згодом енкаведистської катівні, передано для відкриття школи-інтернату. У колишній КПЗ обладнано учнівську їдальню. З 1993 року на базі школи-інтернату створено гімназію-інтернат. Отака незвична історія будинку Косівського повітового суду.

Прислав Богдан Павлюк.

Share