Першу школу відкрито в Косові в 1792 р., навчання велося німецькою та польською мовами. У середині XIX ст. школа стала трикласною, з 80-х років — шестикласною, а в 30-х роках XX ст. — семикласною. Мережа шкіл на 1994 рік така: середня школа №1 (директор Я. Гушман) у типовому приміщенні (1975 р.), 55 учителів, 710 учнів.

Найдосвідченіші вчителі М.Голодинська, Л.Джанджалас, В.Стринадюк, Г.Тимченко. У 1939-1941 р. середня школа №1 знаходилась у будинку колишнього магістрату. До 1939 р. там була семикласна жіноча школа з польською мовою викладання. Після війни цей будинок зруйновано, на його місці — будинок райвиконкому (площа Незалежності). Директором школи був М.Губенко. У повоєнний час у місті була одна середня школа (директори В.Ромовський, 1.Михайлюк, О.Ліхашва), яка розміщалася в колишніх приміщеннях москалівської початкової школи (вул.Зарічна), директором якої був Зенон Винницький.

Середня школа №2 (директор Н.Крет) у типовому приміщенні (1959 р.), 66 учителів, 669 учнів. Виникла на базі Косівської восьмирічної школи, яка до 1975 р. знаходилась у приміщенні, побудованому в 1907 р., де тепер школа мистецтв. Тут до 1939 р. була 7-класна чоловіча школа з польською мовою викладання. Колишні директори — М.Мазін, О.Власенко, Я.Матійчак. Найдосвідченіші педагоги М.Курянська, Г.Стефурак, О.Рудка, Г.Бойчук.

Косівська школа-інтернат (директор М.Магун) створена в 1957 р. і розміщається в будинку, де раніше був відділ НКВС. Перший директор — Л.Дударенко. 24 вчителі, 19 вихователів, 210 учнів. У 1993 році відкрито 5 та 6 гімназійні класи (60 учнів). Найдосвідченіші педагоги ІТВласенко, Н.Босак, Н.Коваль-Хованець, Л.Джанджалас.

У вечірній школі (директор М.ГУргулович) навчається 376 учнів.

Косівське училище декоративного та прикладного мистецтва ім.В.Касіяна в спеціальному приміщенні, побудованому в 1975 р. на місці зруйнованого римо-католицького костьолу. 60 викладачів, 380 студентів. Директор К.Сусак, попередні директори — О.Соломченко, П.Сидоренко, Г.Кива, Ю.Касьяненко, В.Чіх. Училище засноване в 1939 р. Має відділи художньої обробки дерева, шкіри, металу, ткацтва, вишивки, декоративного розпису. Попередницею училища була ткацька школа, заснована в 1882 р. Косівським ткацьким товариством.

У минулі часи тут працювали відомі народні майстри і професійні митці М.Анденок, М.Варення, М.Вінтоняк, В.Гавриш, В.Гуз, МХулейчук, ВДевдюк, К.Кіщук, Я.Очеретько, Є.Сагайдачний, П.Сопільник, М.Тимків, М.Федірко та ін. Провідні викладачі сьогодні — І.Андрійканич, Б.Бойчук, А.Калитко, Г.Колос, В.Луканюк, М.Солтис та ін.

За час існування училище підготувало 2335 спеціалістів, з них 62 чоловіки стали членам, Спілки художників, два — лауреатами Державної премії ім.ТХ.Шевченка (М.Озерний, В. Левчук).

До 1939 р. була також приватна гімназія з польською мовою навчання та єврейська школа. Учитель Довганик організував приватну школу для підготовки до вступу до Коломийської Гімназії.

Три дитячі дошкільні заклади (завідуючі Г.Власова, С.Тимків, Л.Данилко). Садки №1 та №3 у типових, №2 — у пристосованому приміщеннях.

Косівська дитяча школа мистецтв

Позашкільні заклади: Будинок школяра (директор Н.Юсипчук), Центр екологічного виховання школярів (директор Г.Димніч), Дитячо-юнацька спортивна школа (директор І.Боднарчук), дитяча школа мистецтв (директор Д.Біланюк, заслужений працівник культури). Всі заклади в пристосованих приміщеннях і обслуговують дітей Косова та інших населених пунктів. Ансамбль народної пісні і танцю школи мистецтв — неодноразовий переможець всеукраїнських та міжнародних фестивалів дитячої творчості.

Після самоліквідації в 1990 р. комсомольських та піонерських організацій започаткувалися нові — товариство «Гопак» (керівник Р.Мартинюк, 20 чол.), спортивно-просвітницьке товариство «Пласт» (керівник Л.Тригуб’як, 21 чоловік), яке продовжує традиції організації, створеної в Косові у 20-х роках М.Горбовим.

В КІПДМ існує Студентське братство (голова М.Григорчук). Народний дім «Просвіти» (директор З.Федоренко) має численні самодіяльні колективи, зокрема, народний оркестр (керівник Д.Біланюк), народний театр (режисер Ф.Галай), чоловічий хор «Гомін» (диригент М.Дзьоба), вокальний ансамбль «Джерела» (керівник Л.Процюк) та ін.

Районна бібліотека з дитячим відділенням (директор Б.Радиш) в будинку, який до 1939 р. належав лікареві Ґертнерові.

Кінотеатр ім.І.Франка. Відділ Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини (директор Л.Берізка), заснований у 1969 р. на основі музейної збірки Євгена та Зої Сагайдачних і до 1990 р. розміщався в церкві на Москалівці, потім перенесений у будинок №111 на вул.Незалежності, перебуває в стадії переоформлення.

Музей при училищі, заснований мистецтвознавцем і незмінним його завідувачем О.Соломченком. Приватні музеї народного декоративного прикладного мистецтва в будинках митців М.Корнелюка (вул.Гоголя,40) та І.Павлика (вул.Лісна, 40).

Друкарня існує з початку століття. На початку 1919 р. в Косові створено видавництво «Довбуш», редактори — М.Угрин-Безгрішний, Б.Заклинський. Видавалися підручники та просвітницька література.

Перша на Косівщині газета «Урядові вісті» виходила під час ЗУНР від 1 грудня 1918 р. до 1 травня 1919 р. За редакцією М.Угрина-Безгрішного в 1918 р. був підготовлений до видання тижневик «Чорногора». У 1934 р. виходила газета єврейською мовою «Ді косовер штіме» («Косівський голос»). У 1936 р. адвокат І.Волошин видавав газету «Український комбатант», у 1939-1941 р. виходила районна газета «Радянська правда». В липні 1941 р. вийшло декілька номерів газети «Голос Покуття». Під час німецької окупації в Косівській друкарні було надруковано декілька невеликих книжечок. З листопада 1944 р. виходила «Ленінська правда», як продовження «Радянської правди» (орган райкому Компартії та райвиконкому). Після дворічної перерви поновлена з 1 березня 1963 р. і перейменована на «Радянську Гуцульщину», останній номер якої (60-6690) вийшов 24 серпня 1991 р. Багаторічним редактором газети був О.Бартош, навколо якого гуртувалася тодішня літературна молодь (С.Пушик, М.Влад, Т.Мельничук, Я.Гавучак, Б.Радиш та ін.).

З 13 жовтня 1990 р. виходить народний часопис «Гуцульський край» як видання Рад народних депутатів Косівського району (редактор Л.Городенко). У липні був виданий літературно-мистецький альманах «Роси Гуцульщини» (32 сто р., тираж 2 тис, редактори Л.Городенко та Б.Радиш).

У 1990 р. журналіст П.Корнеюк видав 2 номери газети «Гуцульська криниця» (матеріали про репресії з боку радянської влади). За його редакцією в Косові видано також «Календар українця» та «Колядник» (1990 р.). Вийшли також «Великодні пісні» (редактор В.Глібчук) та «Не хилися, калино» (пісенник, укладений І.Мисюком, 1993 р.). І ЛИПНІ 1994 р. освячено Косівську телестудію. З січня 1995 р. видається газета «Освітянський вісник» (ред. В.Курищук, І.Пелипейко), того ж року почали виходити газети ДемПУ «Обрій» (ред. О.Німець) та КУНу «Криця» (ред. В.Глібчук).

І. Пелилейко, О. Тригуб’як.

Ігор Пелипейко «Населені пункти Косівщини».

Share