Василь Шипчук: «Косівщина завжди буде славитись, бо тут живуть унікальні люди!»

Нещодавно верховинець Василь Васильович Шипчук святкував поважний ювілей — йому виповнилось 50. Пан Василь вже три роки виконує обов’язки директора у дитячому закладі санаторного типу лікувально-оздоровчому комплексі «Карпатські зорі». Раніше пан Василь обіймав посаду директора туристичної бази «Верховина». Зважаючи на багаторічний досвід роботи та величезний багаж знань в галузі туризму, керівництво «Укрпрофтуру» довірило саме йому цю посаду.

 

Василь Васильович навчався в Івано-Франківському комерційному технікумі за спеціальністю «організація обслуговування в готелях та туристичних комплексах», а також в Київському університеті туризму, економіки і права. Одружений, має двох дітей, проживає у Верховині. Працював на туристичній базі «Верховина» інструктором зі спорту та туризму, згодом заступником та директором лікувально-оздоровчого комплексу «Гірська» на Яблунецькому перевалі Яремчанської міської ради і в 2012 році був призначений на посаду директора дитячого лікувального закладу оздоровчого типу «Карпатські Зорі». Ми поспілкувались із Василем Васильовичем про його роботу, а також про проблеми та перспективи туризму в нашому регіоні.

Василь Шипчук

Розкажіть детальніше про базу відпочинку «Карпатські Зорі».

Сама база розташована над річкою Рибниця, біля водоспаду Гук. Заклад займає територію в два гектари, де окрім приміщень є багато зелених насаджень. Також позитивом є те, що база розташована в курортній зоні на окраїні Косова – тут безпечно для дітей, бо не їздить транспорт.

До послуг туристів в окремому корпусі їдальня, масажний кабінет, буфетна, фізкабінет (високочастотний, низькочастотний), пункт прокату туристичного спорядження та інвентарю, бар, кабінет туриста, спортивні майданчики, конференц-зал, ресторан, кафе, відеосалон, більярдна, сувенірний кіоск. Є також ігровий кабінет, де діти грають в шашки, шахмати, настільний теніс, а ще тут регулярно проводяться різні види майстер-класів.

Санаторій «Карпатські Зорі» у Косові

За три роки моєї діяльності в Косові, ми змогли прийняли на базі 4000 дітей. Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України вже третій рік направляє дітей з Києва в Косів. Також є і з Одеси, а на різдвяні свята у нас відпочивали дітки з Дніпропетровська. Але багато дітей є на базі і з Косівського району.

Скажіть кілька слів про нагороди, які здобули ви та ваша туристична база.

Мій загальний робочий стаж — 30 років, з них 20 років я працював у Верховині. Я починав з інструктора зі спорту та туризму і помаленьку — крок за кроком, сходинка за сходинкою, —піднявся до керівника. Тому я мав достатньо часу і можливостей зрозуміти, що таке туризм і як він в цілому розвивається.

Турбаза «Карпатські Зорі» – це майно Федерації профспілок України, тому і не дивно, що багато нагород я отримав саме від цієї організації. В нас непогана матеріальна база і робота йде відповідна, тому ми майже кожного року здобуваємо призи та нагороди.

Я нагороджений відзнаками «Укрпрофтуру» (2009 рік) та ради профспілок Івано-Франківської області (2010 рік), а також нагрудним знаком профспілок України (2011 рік). Наш заклад став переможцем у номінації «Кращий заклад для відпочинку дітей» (2011 та 2013 роки), а в 2014 році ми отримали почесну грамоту від Федерації профспілок України. Але найважливіша нагорода, якою я безумовно пишаюсь, була вручена до мого 50-річча (виповнилось 25 січня) та 30-річча роботи в туристичній сфері – це медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» (2015 рік).

У вас величезний досвід роботи в сфері туризму. Розкажіть детальніше про особливості відпочинку в нашому Карпатському регіоні.

Якщо взяти три регіони Карпат: Яблунецький перевал (Буковель), Верховину і Косів, де я досить довго працював, то можу сказати, що їхня специфіка дуже відрізняється, в тому числі і через особливості клімату. На Верховинщині 90% смерекового лісу, а на Косівщині навпаки — 95% листяного та мішаного лісу. Якщо Яблунецький перевал має висоту – 930 м., а Верховина 620 м., то Косів лише 420 метрів над рівнем моря – це різні кліматичні умови.

  1. На Буковелі переважно відпочивають зимою – туристичний сезон триває 7 місяців (з грудня до початку травня), під час якого дуже багато людей там катаються на лижах. Літом туристичний сезон не такий потужний, як зимовий – люди час від часу приїжджають в Яремчу задля пішохідних походів, але вже не так масово.
  2. Якщо ж брати Верховинський район, то на цій території розташовано пять гір дво-тисячників – це Говерла, Бребенескул, Попіван, Гутин-Томнатик та Ребра. Є також три високогірних озера – Несамовите, Бребенескул і Марічейка. Тому у Верховині переважно практикується активний відпочинок. Це і прогулянки на конях, мандрівки на квадроциклах, походи в гори чи туристичні виходи на полонину. Там можна побачити, як роблять традиційний сир-будз і поринути у традиційний побут гуцулів-пастухів чи просто збирати і смакувати лісові ягоди і гриби. А ще з кожним роком набирають популярності сплави по річці Чорний Черемош. Весною там також проходить щорічний всеукраїнський чемпіонат зі сплавів на байдарках, каяках, катамаранах і рафтах.
  3. Косівщина завжди буде славитись, бо тут живуть унікальні люди. Тут багато музеїв і талановитих майстрів. Такого району, як Косівський немає в Україні. Серед переваг можна назвати екологічно чисте повітря, яке оздоровлює та лікує людей навіть без спеціальних процедур та курсів. Адже ті радіонукліди, які є зараз у великих містах негативно впливають на дітей – вони фізично слабкі і не мають апетиту. В Косові вони починають рухатись і стають жваві. Не можна сказати, що ми працюємо всі 12 місяців. Туристичний сезон в нас ділиться на літній (червень-липень) і зимовий (кінець грудня – початок лютого). Але за останніх п’ять років на Новий Рік та Різдво практично не було великого снігу, тому зимою кількість туристів значно менша, ніж літом. Також наш плюс — це низькі ціни на проживання та харчування в порівнянні із Буковелем.

До речі, до початку Майдану та війни на Сході до Косова їхало багато іноземців, адже в нас є ще дика природа. Я був в Європі і сам це бачив – ходиш, як по периметру. А нас є багато цікавих місць від яких іноземець просто фантастично здивований. Якщо буде мир, то я думаю туристи в нас будуть, особливо іноземці. Бо вони можуть цілком пристойно відпочити за 8-10 умовних одиниць в день – для європейця 100 доларів за десятиденний відпочинок – це ж копійки.

Які на вашу думку проблеми в туристичній галузі в Косівському районі є найбільш актуальними в 2015 році?

Проблеми в туристичній галузі – через кризу в державі, адже економіка практично не працює. Наприклад в попередні роки «Фонд соціального страхування» виділяв кошти на курортний відпочинок і дуже багато дітей могли поїхати відпочити до нас на базу. Іноді батьки платили лише 10% від вартості, а решту покривала держава.

Але через війну і погану економічну ситуацію в Україні, в новому бюджеті на 2015 рік жодної копійки на оздоровлення для санаторіїв та баз відпочинку по соціальному страхуванню не закладено. За повну вартість люди не поїдуть, бо це досить дорого – 95% відсотків українців собі цього дозволити не можуть. Але є ж і малозабезпечені сім’ї, діти-інваліди, переселенці та інші незахищені категорії населення, про які держава повинна дбати… Будемо сподіватись, що найближчим часом ситуація зміниться.

А основна і одвічна проблема туристичної галузі в нашому районі – це звісно жахливий стан доріг. Часто люди приїжджають з Києва, Одеси чи Дніпропетровська і кажуть: «Я більше сюди не поїду». Було би добре, якби держава звернула увагу на Косівський район і виділила тих обіцяних 700 мільйонів гривень на наші дороги. Треба робити туристичне кільце: Івано-Франківськ, Яремча, Ворохта, Верховина, Косів і Чернівці.

Тарас Пасимок. Фото автора.

Share