Експозицію цими днями презентували в Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини.
Свою продукцію представили майстерні кераміки, художньої обробки шкіри, дерева та металу, ткацтва та вишивки. До участі у проєкті долучилися 15 виробників Косівщини, які поєднують автентичні технології з сучасним дизайном.
Виставка місцевих крафтових виробників.
Для глядачів виставки представлена коротка інформація про кожний бренд та QR-коди сайтів і сторінок у соціальних мережах. Цікаво, що більшість крафтових виробництв заснували митці з художньою освітою — випускники Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва. Часто це представники родинних династій, де ремеслом займаються з діда-прадіда.
Засновники Мосяжної майстерні – Олег Гаркус та Христина Фарилюк на відкритті виставки. Фото Наталії Юрової.
ТКАЦТВО
Ткацьке ремесло представили майстриня ліжникарства Руслана Гончарук та бренд Ґушка.
Руслана Гончарук – ткаля з села Яворів. Виготовляє як традиційні гуцульські ліжники, так авторські вовняні вироби: панно, гуні, кардигани, безрукавки тощо. Тче на сторічному верстаті, який належав ще її прабабці – займається цим понад 20 років. Є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Одна з найвідоміших робіт майстрині – колекція гунь для акторів мюзиклу «Гуцулка Ксеня» Драмтеатру імені І. Франка. Вироби Руслани Гончарук купують українські зірки та знаменитості.
-
- На фото авторка (світлина Дарини Федосенко).
-
- Вироби майстрині ліжникарства Руслани Гончарук.
Ґушка / GUSHKA – український бренд вовняних виробів, що популяризує давнє ремесло та закохує в українські традиції. Кожен виріб витканий з натуральної овечої вовни на старовинних ткацьких верстатах з використанням давніх технік.
Проєкт зародився у 2016 році у Косові. Засновники компанії – Олег Луканюк та Дарина Фурманюк розпочали справу із запрошення своєї сусідки Любові Рибенчук – ткалі в третьому поколінні, приєднатися до команди та втілити бачення в реальність. Разом ми почали створювати те, чим тепер є Ґушка. Це килими ручної роботи, ліжники, панно, зручні подушки, пуфи та традиційний український одяг. Бренд створює стильні інтер’єрні речі у етно стилі, про нього пишуть провідні українські медіа та модні видання.
Ткані вироби майстерні Ґушка
КЕРАМІКА
З виробників кераміки у виставці взяли участь три сімейних майстерні: родини Троць, Сергія та Мар’яни Дутки, родини Чорних.
Майстерню родини Троць заснувало подружжя Ігоря та Христини Троць у 1997 році. З 2016 року до майстерні долучилась донька Марія-Тереза. Протягом часу існування проєкту автори спробували різні техніки. Зараз найчастіше працюють в стилі косівської кераміки, експериментуючи з формами та оздобленням виробів. Тут створюють красиві та теплі вироби, які додадуть родзинки інтер’єру.
Кераміка родини Троць
Серед виробів майстерні є декоративний посуд, вазони, світильники, панно, набори мальованих плиток для облицювання стін та підсходинок, і навіть – умивальники з косівським розписом.
Майстерня кераміки «Горно» — сімейна майстерня художника-кераміста Сергія Дутки та його дружини Марʼяни. Основним напрямком творчої праці є розвиток сучасної косівської кераміки. Зокрема, це авторська анімалістика, тарелі, кахлі, та інші вироби.
Здебільшого подружжя займається виготовленням авторського ужиткового посуду, постійно працює над удосконаленням технологічних процесів, експерементує і шукає нових шляхів для розвитку традиції. Митці також організовують гончарні пленери та симпозіуми, влаштовують лекції та майстер-класи.
Жуки-підсвічники від Майстерні кераміки «Горно». Фото Наталії Юрової
Майстерню родини Чорних у місті Косові заснували представники двох поколінь гончарів: подружжя Орест та Марія з сином Миколою. Майстри виготовляють традиційну косівську мальовану кераміку із застосуванням авторських прийомів декорування.
У творчому доробку родини є як традиційні вироби, так і інноваційні авторські. Декілька років тому родина Чорних відкрила у Косові кав’ярню GONCHAR, де напої подають у керамічному посуді ручної роботи. Також тут облаштована виставка авторської кераміки та простір для гончарних майстер-класів.
Авторський посуд родини Чорних.
МОСЯЖНИЦТВО
На виставці у музеї експонуються і ювелірні вироби.
Мосяжна майстерня – проєкт ювелірів Олега Гаркуса та Христини Фарилюк. Майстри художньої обробки металу створили свій бренд з метою популяризації традиційних гуцульських прикрас. Унікальні орнаменти, сакральні та містичні символи тут трансформують у сучасні прикраси, розвиваючи регіональний стиль Гуцульщини.
Майстерня створена 3 роки тому, але має глибоке підґрунтя у дослідженні традиційного мистецтва Гуцульщини, професійну освіту засновників та понад 30 років практичного досвіду. Авторські зразки мосяжних виробів Олега Гаркуса та Христини Фарилюк добре відомі в Україні та закордоном.
Нашийні прикраси від Мосяжної майстерні. Фото Наталії Юрової.
ХУДОЖНЯ ОББРОБКА ДЕРЕВА
Художню обробку дерева на виставці представили Мирослав Радиш, бренд GonTa та Родинна майстерня Стринадюків.
Мирослав Радиш — майстер художньої різьби та педагог. Працює викладачем-методистом на відділенні художнього дерева Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. На обійсті пана Мирослава у місті Косові діє приватна галерея «ДЄДИК».
Тарелі, боклаги, полички для писанок, мисники, виконані майстром наповнені філософським переосмисленням традицій гуцульського різьблення з використанням різноманітних технік: інкрустації бісером, жируванням металом, інтарсії шкаралупкою писанок та ін. Твори майстра зберігаються в музеях та приватних колекціях поціновувачів у багатьох країнах.
Декоративні терелі та панно авторства Мирослава Радиша. Фото Наталії Юрової.
Засновник майстерні «GonTa» Тарас Ходан виготовляє дерев’яні сумочки та прикраси з 2016 року. Просувати бренд активно допомагає дружина Ілона. Майстер походить з родини різьбярів та має досвід роботи з деревом в різних техніках. Одного разу на прохання подруги Тарас спроєктував дерев’яну жіночу сумочку. Відтоді у майстерні стали народжуватись різні авторські моделі цього аксесуару.
Також митець виготовляє оригінальні прикраси з дерева – кулони, сережки, перстні. Дерев’яні вироби від GonTa стали елементами гардеробу жінок з усіх континентів, за винятком Антарктиди , але майстерня працює і над цим.
Дерев’яні сумочки від бренду GonTa
Творчу майстерню родини Стринадюків заснував Микола Стринадюк. Майстер працює під псевдонімом КOKA. Займається різьбою майже усе своє життя, є членом Національної спілки художників України. У всіх роботах прослідковується неповторний індивідуальний почерк автора. Сміливі та динамічні сюжети поєднуються з досконалими різьбленими орнаментами.
Декоративний різьблений пласт «Осінь». Автор – Микола Стринадюк.
Любов пана Миколи до художньої різьби успадкували і його сини – Богдан та Захар, роботи яких також представлені на виставці.
Богдан Стринадюк з дружиною Ольгою створили власний напрям творчості під брендом «KOKAWOOD». Виготовляють прикраси з дерева, свічники, топірці, скриньки, ікони на дереві та склі, дереворити. Кожен виріб виготовляють вручну з використанням старовинних орнаментів дереворізьблення.
-
- Намисто-згарда з різьбленими хрестами. Автор – Богдан Стринадюк.
-
- Гравюра «Святий Миколай». Авторка — Ольга Стринадюк
Захар Стринадюк — засновник бренду «Koka In Art». Займається різьбленням понад 20 років. У роботах використовує поєднання різних технік: аплікації битими писанками, декорування кольоровим металом і бісером, розпис акрилом, тонування.
Декоративна тарілка «Вертеп». Автор – Захар Стринадюк.
ШКІРЯНІ ВИРОБИ
Серед експонатів виставки представлені шкіряні вироби декількох майстерень. Серед них бренди Коти-Торба та GEBEL, Василь Пліхтяк та Юрій Порох.
Творчу майстерню Коти-Торба заснувало подружжя Олег та Інна Гриньків 12 років тому. Майстри у своїй творчості надихаються українськими казками та міфологією, переосмислюють їх і дають їм нове життя у виробах.Виготовляють сумки, рюкзаки, клатчі, гаманці, ремені та інші аксесуари.
Для створення робіт обирають шкіру найвищої якості. За основу беруть традиційні гуцульські сумки, пояси та гаманці. Для оздоблення використовують аплікації, пробивки , інкрустації та вишивку.
Вироби майстерні Коти-Торба.
Майстерня «GEBEL» почала свою роботу у 2015 р. з дрібної шкіряної сувенірної продукції. Засновниця проєкту Світлана Гебель працює над створенням дизайнерських шкіряних виробів із збереженням традиційних технік оздоблення та елементів гуцульської орнаментики.
Велику увагу авторка приділяє експериментам з новими матеріалами та техніками. Якийсь час захоплювалась виготовленням взуття. Більшість виробів майстерні виготовляється за індивідуальним дизайном.
Сумки від майстерні GEBEL. Фото Наталії Юрової.
Дизайнер художньої обробки шкіри Василь Пліхтяк виготовляє сумки, гаманці, ремені та інші аксесуари. Використовує поєднання різних традиційних технік. Активно займається педагогічною діяльністю, є учасником низки наукових конференцій та співзасновником Міжнародного конкурсу молодих модельєрів «Водограй».
Сумка авторства Василя Пліхтяка. Фото Наталії Юрової.
Юрій Порох — дизайнер-модельєр виробів зі шкіри, дослідник, викладач. Асортимент творів Юрія широкий — гаманці чоловічі і жіночі, купюрники, наплічники з гуцульськими орнаментами, ключниці, портмоне, жіночі ридикюлі, кофри для мотоциклів, різні пояси, ремені, сумки (жіночі, чоловічі, дорожні, сумки-портфелі), обкладинки для документів, брелки, чохли для ножів та сокир.
Череси, тобівки, бакунтові пояси Юрій Порох намагається шити та оздоблювати так, як робили колись гуцульські предки. Тісно співпрацює з майстрами художньої обробки металу. Самостійно виготовляє мельхіорову, латунну чи мідну оздобу.
Пояс-черес авторства Юрія Пороха.
На презентації виставки у Косівському музеї було людно. Серед гостей — чимало молоді та студентів місцевого інституту, для яких виставка стала джерелом натхнення та мотивації для розвитку. Також на захід завітали представники місцевого самоврядування, мистецтвознавці, адміністрація та викладачі Косівського інституту, художники та музейники.
Під час відкриття виставки відбулася цікава дискусія про цінність та перспективи розвитку сучасних народних ремесел. Виставковий проєкт засвідчив, що дедалі більше майстрів та художників позиціонують свою діяльність як творчу індустрію. Вони поєднують автентичні технології з сучасним дизайном. Бережуть та популяризують традиції предків та одночасно впроваджують сміливі авторські інтерпретації.
Учасники та гості презентації виставки. Фото Наталії Юрової.
Авторка статті та організаторка виставки – Вікторія Яремин, завідувачка Косівського музею Гуцульщини (філії Національного музею НМГП імені Й. Кобринського
