Радіо — це найчутливіший інструмент сучасности. Воно доходить скрізь, не знаючи перепон, вмить долітаючи на хвилях етеру, несе воно людям поміч в біді, розвагу у хвилинах вільного часу, науку і пораду в життєвих потребах.
Радіо давало нераз докази, що живо відкликається на актуальні потреби. Останнім таким доказом є увага, яку воно присвячує Гуцульщині. Гуцульщина — ця прекрасна закутина Карпат з її мальовничим і шляхотним населенням, своєрідним народнім побутом, на жаль, за часто терпить нужду.
Гори мають замало управної землі, гуцулові не стає власної управи на прожиток. Здавен-давна заробляє він на прожиток промислами. Серед гарної природи та на грунті природніх українських здібностей гуцул витворив своєрідний високомистецький народній промисл у ткацтві, різьбарстві, кераміці, прикрасах.
Гуцульські вироби викликають захоплення знавців своєю мистецькою завершенністю і красою барв та орнаментики. Але ці багацтва Гуцульщини, батацтво творчости і праці гуцула на загал мало є знані широкому громадянству поза Галичиною, поза українським громадянством. Лише нечисленні одиниці в ріжних частинах Польщі мають ці вироби наслідкам спеціяльного зацікавлення народним промислом взагалі.
Зазнайомити широкі круги громадянства цілого краю з природніми багацтвами краєвиду Гуцульщини, поінформувати про народній, побут наших гордих верховинців гуцулів, з їхніми піснями та легендами, звичаями та характером життєвих і господарських відносин це значить стягнути до цієї закутими туристів у відвідини, зацікавити прекрасними гуцульськими виробами, піддержати їх збуту і таким чином, піднести матеріальне положення верховинців. Завдання це актуальне з огляду на нужду та голод серед гуцулів. Ось чому Радіо зорганізувало ряд викладів про Гуцульщину її туристичні вартости та побут гуцулів.
Туристика в нашім краю, порівнюючи з зах.- європейськими країнами, є розвинена недостаточно. Всеж таки з року на рік вона зростає йдучи в напрямі зацікавлення внутрішньо краєвими теренами. Таким чином гріш призначений туристам на відпочинок чи порятування здоровя, замість виходити за кордон, залишається в краю, переходячи до рук населення найбільш відвідуваних місцевостей.
Важно є спрямувати увагу туристичного загалу на округи, де побут туриста і йому самому і населенню дасть більшу користь.
Околиця, відвідувана туристами, користає з цього подвійно: турист дає заробіток за помешкання, удержування знайомиться з місцевим виробництвом, а зацікавлений тим і відповідно добре потрактований, набуває ці вироби і, вертаючи до дому, стає добровільно пропагатором туристичної місцевости.
Коли візьмемо під увагу природню красу Гуцульшини, її цілющо гірське повітря туристичні принади, життєрадісне, привітливе та гарне населення, то мусимо признати, що Гуцульщина має першорядні дані стати першим із туристичних місцевостей в краю.
На жаль за мало досі зверталося на Гуцульщину уваги її ентузіастами. Мусіла тут прийти з допомогою належна пропаганда. Як завжди в подібних випадках, на зустріч життєвій потребі пішло Радіо величезним апаратом своїх радіослухачів. Радіо надало з Коломиї і Кут народні гуцульські пісні та при помочі радіостації в Рашині нестиме і надалі на хвилях етеру вісти про край прекрасний, рай туристичний Гуцульщину — про гуцулів, їх життя, побут і працю. Таким чином Радіо стає на поміч Гуцульщині.
П. Р. «Діло», 18.04.1931 року.
Прислав Павлюк Богдан
