Є у Косові на Манастирському гора з цікавою назвою, Чемплаш. Вона знаходиться під Зіняковим верхом (гора Сопка). Більшу частину пагорба зібрали для підсипання вулиці Лісної піщано-гравійною сумішшю. Під Чемплашем знаходиться джерело «Під камінь».

За одною з небагатьох версій на ній знаходився монастир св. Миколая Чудотворця, заснований ймовірно ченцями Києво Печерської Лаври які після захоплення і зруйнування Кмєва ханом Батиєм у 1240 році перебралися на землі Галичини яка була під владою і охороною короля Данила Романовича.

Яким він був, чи скельним, чи будованим з дерева наразі невідомо, але ймовірність цього суттєво велика: з-під гори бере початок потік Монастирчик, звідси відкривається широка панорама довкола що у ті часи частих набігів монгол було вагомим аргументом, звідси видно було ще один монастир що був під Хоминським, він стояв посередині між монастирями під Хоминським і у Пістині, попри нього йшла давня дорога що виходила позад Світанку у Пістині і йшла до святині у Пістині.

Ймовірно монахи щоранку спускались по теперішній Лісній чи Середній вулиці до церкви де проводили Богослужіння. Монастир проіснував понад 5 століть, але у 1744 році у зв’язку з реформами Марії-Терезії, а відтак її сина цісаря Цосипа 2, він і багато інших «малих» монастирів по всій Галичині було закрито.

Монахи з Святомиколаївського монастиря перейшли у Крилоський святоуспенський катедральний монастир, туди мали перенести ряд книг і дзвоник до вівтаря. Настоятель же, отець Авксентій Старчевський відбув до монастиря у Погоні. Так закінчилась віха косівських монастирів, також монастиря у Пістині і інших «малих» святинь Гуцульщини.

У всякому випадку версія має право на життя допоки нема іншого більш задокументованого варіанту, тому варто досліджувати історію рідного міста!

Підготував Роман Хромейчук.

Facebook коментарі
Share