Однією з найцікавіших історичних пам’яток села Слобідка на Косівщині є дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці.
Історія місцевого храму сягає XVIII століття. Перша відома церква в Слобідці була збудована 1760 року і вже позначена на військовій карті Галичини 1783 року. З 1809 року Слобідка була філією парафії в Рибному.
У 1848 році в селі звели нову дерев’яну церкву на місці попередньої. Проте на початку ХХ століття громада Слобідки зросла, і старий храм став замалим. Тому селяни вирішили придбати більшу церкву. Храм із Слобідки розібрали та продали до села Зеленів, а за отримані кошти, доповнені пожертвами громади, придбали стару дерев’яну церкву у Великому Рожині.
Цікаво, що нинішня церква має значно давнішу історію, ніж може здатися з дати її освячення у Слобідці. Її первісно збудували у Великому Рожині ще 1782 року, а на новому місці храм звели та освятили у 1903 році.
Таким чином, сьогоднішня церква у Слобідці є пам’яткою, яка поєднала історію двох карпатських сіл і зберегла дерев’яну будівельну традицію XVIII століття. У 2013 році громада відзначила 110-річчя від часу освячення храму в Слобідці.
Храм присвячений Успінню Пресвятої Богородиці та святителю Василію Великому. У радянський період церкву закрили, а церковне майно було вилучене. Як згадувалося під час святкування 110-річчя храму, у ті роки зникли також частина хрестів і каплиць, які раніше були споруджені в селі. З відновленням незалежної України церковне життя у Слобідці відродилося, а громада власними силами взялася за відновлення храму.
За роки свого існування церква неодноразово ремонтувалася. На початку 1990-х років стіни надопасання оббили бляхою, а вже на початку XXI століття замінили вікна. Попри ці зміни, храм зберіг характерні риси традиційної дерев’яної церковної архітектури Карпат. У реєстрах пам’яток Косівщини церква Успіння Пресвятої Богородиці у Слобідці також фігурує серед історико-архітектурних пам’яток району.
Особливої атмосфери цьому місцю додає старий цвинтар навколо церкви. Тут збереглося чимало давніх поховань, серед яких є могили ще кінця XIX століття. Старі хрести та надгробки нагадують про мешканців Слобідки, які жили тут понад сто років тому, і є своєрідним літописом села.
Приємно, що і сама церква, і цвинтар навколо неї сьогодні добре доглянуті. Тому це не просто стара дерев’яна споруда, а живе історичне місце, де поруч зберігаються і храмова традиція, і пам’ять про кілька поколінь мешканців Слобідки.
