Терношори — урочище у формі видовженого гірського схилу загальною площею 10 га, яке розміщується між селами Яворів і Снідавка.

«Урочище Терношори» — лісовий заказник місцевого значення з 15 липня 1996 року. На жаль, не зважаючи на близькість до Косова туристичний об’єкт Терношори не є таким популярним, як Писаний камінь чи Сокільський хребет. А дарма, адже і каміння і краєвиди там нічим не гірші, а часто навіть і кращі!

Що варто побачити?

Якщо ви запитаєте місцевих жителів, куди йти до великого каміння, то можете почути цілком протилежні відповіді і справа тут не в тому, що люди не знають, а в тому що розсипів велетенських камінь в Снідавці кілька.

Найбільш популярним – є об’єкт Терношори, який складається з двох частин розташованих недалеко один від одного. Одна із частин носить традиційну для нашого регіону назву – «Скелі Довбуша». Проте є ще і інші каміння, правда не такі масштабні, але варті уваги туриста, які розташовані на протилежній стороні села.

Якщо ви справді хочете відчути адреналін в крові і побачити красиві краєвиди з високих скель, то на них варто вилізти. Звісно, краще це робити зі страховкою та альпіністським обладнанням, але по факту в суху погоду можна і без нього.

Фотографії

Заслуговують на увагу і місцеві жителі. Якщо ви хочете гостям з інших міст України показати автентичну гуцульську говірку та просто файного живого гуцула, то кращого місця вам не знайти.

Особливо, якщо вас пощастило їхати в суботу з Косова після базару, де люди закупилися товарами, їжею та вовною на ліжники на півроку наперед.

Наукові дослідження каміння

Одне з найвідоміших місць сили Карпатського краю — давнє святилище Терношори поблизу присілка Безульки села Снідавки на Косівщині.

На південному схилі гори Терношора на природному восьмиметровому кам’яному крузі, утвореному двома велетенськими брилами, залишилися солярні символи, накреслені древніми жерцями. Круг «дивиться» на південь. Цілорічно на цей вівтар падають сонячні промені.

Перша частина топоніму Терношори «тер» означає «терра, земля, терен, територія». Отже  місцева назва Терношори означає приземлену межу (шору, обмеження) до якої наближається схід сонця у день зимового сонцестояння і знову повертає на весну. Тут значення Терношори є протилежне (антонім) Акрешорі.

Описане М. Кугутяком Терношорське святилище як святилище родючості, плодючості тут могло означати «народження нового сонця» (що не протирічить тлумаченню вченого історика), бо сонце «повертало» з цієї точки на літо.

Експедиція, яка досліджувала Терношорське святилище у липні 2008 року, виявила декілька «ліній Сили» де знаходяться так звані «чашні камені», котрі, судячи з усього, використовувалися язичницькими жерцями для офірувань сонячним божествам.

Саме в ті буремні часи, коли Карпати стали місцем зіткнення політичних інтересів даків, фракійців, римлян, кельтів та язигів, жрецтво в гірських святилищах досягло апогею своєї могутності. Для введення обраних у медитативний стан жерці цих ідолів, використовували галюциногенні гриби (деякі різновиди карпатських мухоморів).

Шаманські практики та телурична магія були могутніми засобами влади і пізнання в руках спадкових жерців, які з покоління у покоління накопичували і передавали свої вміння. Сучасні мольфари зберігають залишки тієї давньої могутності.

Автор: Тарас Пасимок

Також читаємо:

Цікаво глянути:

Водоспад Терношорський Гук

Місця Сили Косівщини

Facebook коментарі
Share