Шепіт — до березня 1940 р. було присілком с. Брустури, виникло в 1820 р. Межує з селами Космач, Річка, Брустури, Снідавка Косівського району та с. Криворівня і присілком Бережниця Верховинського району.

Присілки і кутки: Безвінний, Лисничка, Шепіт, Рунок, Пантериш, Підкородистий, Кичера, Скрипки, Ґрунь, Буков’яли, Костеївський Потік, Підріжжя, Вішне Поле, Палагнюки, Черешенька.

Урочища: Чорний Ґрунь, Сигла, Ріжі. Селом протікають р. Брустурка, Костеївський Потік. Навколишні висоти — Ґрегіт (1472 м), Буковець (969 м), Кичера.

У 40-50-х роках багато жителів брали участь у повстанському русі УПА. За неповними даними, радянською владою було репресовано 50 шепітян, з них 24 були засуджені до тривалих термінів каторжних робіт.

Крім мальовничої природи в Шепіт туристів приваблюють народні умільці — тут працює понад 180 майстрів народного мистецтва, майже кожної справи притаманної гуцулам.

Криївки УПА на Косівщині

 

Цікавий факт: Шепіт є навіть у Києві

В Києві, в етнографічному музеї (Пирогово) під відкритим небом навіть є хата-“бухня” із села Шепіт (кут Рунок). Нині знаходиться у Національному музеї народної архітектури та побуту України (Експозиція “Карпати” у секторі “Гуцульщина” в селі Пирогів).

Хата-бухня — це маленьке житло з незавершеним збоку дахом. Господарем типової гуцульської споруди з села Шепіт Косівського району був мисливець. Зброя, звірині шкури і інші трофеї зібрані в будинку відважного звіробою.

Хата-"бухня" із села Шепіт (кут Рунок).

Хата-“бухня” із села Шепіт (кут Рунок).

Нині в хаті експонується різдвяний інтер’єр, типовий для Гуцульщини. Серед скель, ущелин, водоспадів і гірських річок будинки на Івано-Франківщині будували на кам’яному фундаменті з дерев’яних колод і покривали ґонтом, дощечками з дерева.

Будівля – двокамерна, складається із сіней — “хоромів” і хати-“хижі”. Стіни рублені із смерекових колод і утеплені мохом. Площа споруди – 21 кв.м. Датується кінцем ХІХ-початком ХХ ст. Типовий зразок гуцульського бідняцького житла, характерного для Гуцульщини в кінці ХІХ ст.

За словами місцевих старожилів, останніми власниками хати були Марійка та Параска Габорак. Їхній батько, Габорак Микола перевіз будівлю з іншого місця, з гір, і встановив в низинній частині села.

Музеї Косівщини

1. Майстер та трембітар Василь Грималюк

Одним з останніх майстрів на Гуцульщині, які займаються виготовленням трембіт є Василь Грималюк — відомий далеко за межами України.

Близько тисячі трембіт за своє життя створив гуцульський майстер. Виготовляти культові інструменти горян навчився у батька. З самого дитинства допомагав, а років з 15 і самостійно робив їх. У виборі деревини для трембіти майстрові допомагає стихія.

Блискавка б’є у найвище та найстаріше дерево. Цей матеріал майстер висушує подалі від сонячних променів не менше 3 років. Для того, аби витесати трембіту зсередини, її доводиться розколювати, а потім склеювати. Майстер вкриває інструмент зверху березовою корою — каже, вона додає трембіті міцності та звучання. Аналогічно — і з музичним рогом. Його тембр значно нижчий.

Ріг — це давній засіб зв’язку для горян. Щось на кшталт сучасного телефону. Його, зізнається майстер, виготовляти важко. Поруч з ним трембіта виглядає наче тендітна панянка. Її класичні параметри — 3 метри у довжину та 800-грамова вага. За цими інструментами до Василя Грималюка шикуються у чергу. Якісну роботу справжнього майстра від декоративної підробки, яка годиться лише у якості сувеніру, відрізнять лише досвідчені трембітарі.

 

2. Шепітські водоспади (Гуки)

Від центру села Снідавка на автомобілі, велосипеді чи навіть і пішки можна легко добратись до трьох цікавих водоспадів, які розташовані в сусідньому селі Шепіт Косівської територіальної громади.

Шепотські водоспади відрізняються за розміром і видом. Більшість водоспадів утворилися під час тектонічних зрушень – між швидкими потоками води спостерігаються справжні зломи гірської породи. Помилуватися їх красою приїжджають туристи з усього світу!

Водоспад Малий Гук в селі Шепіт.

Шепітські Гуки (Великий і Малий) — водоспади в Покутсько-Буковинських Карпатах, геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Водоспади розташовані у межах Косівського району, на південний захід від центральної частини села Шепіт.

Структура скель навколо водоспадів є не надто міцна, особливо це добре видно на Великому Гуці, тому поводити себе під час купання там треба дуже уважно і обережно, адже можливе відшарування порід.

Водоспад Великий Гук в селі Шепіт.

Шепотсько-Брустурський Гук – це один з найбільш мальовничих водоспадів цього регіону, що підкорює своєю первозданністю. Розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області, на південний захід від центральної частини села Шепіт. Висота водоспаду — 8 м. Він утворився в місці, де маловодний потічок (притока Брустурки) майже прямовисно падає зі стрімкої скелі. Водоспад легкодоступний, проте маловідомий.

Шепотсько-Брустурський Гук.

Узимку під час морозів струмені водоспаду утворюють крижані «сталактити», які роблять його дуже мальовничим. А скеля, на якій утворився водоспад, має цікаву геологічну будову: вона складена частково з дрібноритмічного флішу і частково з пісковиків.

Водоспади на Косівщині

 

4. Гора Ґрегіт

Ґрегіт — найвища вершина Косівщини (1472 метри над рівнем моря).

Найлегший спосіб потрапити на вершину – це починати підйом із села Шепіт та села Волова. А сама вершина гори Грегіт набагато цікавіша і красивіша, ніж підйом на неї — тут все всіяне величезною кількістю каміння, що вже встигло «позеленіти» від лишайника, яким ці каміння вдосталь вкриті.

Гори складені ямненськими пісковиками і характеризуються на цій ділянці наявністю кам’яних розсипів (“кам’яні річки”). Вони в народі звуться «греготи», в зв’язку з чим і отримав цей масив таку назву. Територія заказника розміщується в лісовому поясі над річкою Пістинькою, по обидва її боки.

Багата і різноманітна флора масиву. У складі флористичних комплексів виявлено цілий ряд видів, занесених до Червоної книги України. Це коручка морозниковидна, гніздівка звичайна, плаун колючий, баранець звичайний, ліля лісова, арніка гірська, астранція велика.

5. Гора Ротило

Ротило — найвища вершина (1483 м) Покутсько-Буковинських Карпат, входить до маловідомих Запрутських Горган.

Розташована в північній частині Верховинського району Івано-Франківської області, на північний захід від смт. Верховина. Гора складається з пісковиків — великих греготів.

Ротило — назва утворена від румунського апелятива rotilã «колісце». Вона вказує на форму гори.  Гора складається з пісковиків — великих греготів. Вона вказує на форму гори. На північний захід від Ротила розташована гора Версалем (1406 м), на північний схід — гора Грегіт (1472 м), на південний схід — гори Габорянська (1444 м) і Біла Кобила (1476 м),, за якою вдалині височіє масив Чорногори.

Є три основні маршрути на гору Ротило з Верховинського району:

  1. с.Волова-г.Ротило-г.Грегіт-с.Шепіт. Детальніше про цей маршрут — На гору Ротило — найвищу вершину Покутсько-Буковинських Карпат
  2. с.Волова-пол.Германівка-г. Ротило.-пол Рутундул-с.Волова – короткий одноденний кільцевий маршрут.
  3. с.Волова-г. Ротило.-пол.Мунчелик.пер.Ріжі.смт.Ворохта.

Всі три маршрути промарковані синім, жовтим та червоним кольором.

6. Гора Лисина Космацька

Найбільше вабить своїми обширними полонинськими просторами, темними пралісами, віддалена від людських помешкань могутня Космацька Лисина (1464 м) з величезною скалою Пожеретул у Косівському районі.

Саме тут у захмарних кам’яних розсипах, розписаних жовтогарячими, мов космацькі писанки лишайниками, прудкі іскристі води розділяються на долини Прута і Черемоша.

Під Космацькою Лисиною є священні криниці-джерела і цілий комплекс священних каменів, які зорієнтовані на схід сонця й Чорногору, на якій є «Погане місце», де попалили, мабуть, останнє пристановище волхвів, а, розкидане на Космацькій Лисині по всій горі велетенське каміння насправді було Змієм — давнім язичницьким священним символом.

Назва гори — Лисина Космацька — сьогодні частково підтверджується її зовнішнім виглядом, бо лише південно-західний схил гори вкритий кам’яними розсипами, величезними плитовими утвореннями ямненського пісковика, решта — заросла хвойним лісом. У давні часи вона являла собою кам’яну лису гору.

Село Космач: Туристичні Місця

 

7. Крафтова сироварня «Будз баран»

Історія цієї сироварні почалася під час коронакризи і не зупинилася під час війни. Наразі «Будз Баран» не просто постачає сир до всіх куточків України, а й приносить дохід 60 карпатським родинам, у яких купує сировину.

Карпатська фермерка Христина Закревська почала успішний бізнес у розпал ковіду. Знайшла ринки збуту у всій країні і тепер забезпечує прибутком місцевих у рідному селі. «Будз баран» робить 25 видів сирів і надсилає по всій Україні. Це не лише сири, а й пастеризоване молоко, йогурти, кефір, масло. Молоді сири виготовляють під кінець тижня, щоб до клієнта вони поїхали максимально свіжими. Витримані — завжди є в наявності, роблять із запасом.

До великої війни замовлення були переважно місцеві — з Косова, Коломиї, Франківська. Минулого року, через те, що багато замовників переїхали, вирішили почати продажі по Україні.

Сироварні на Гуцульщині

8. Храм Пресвятої Трійці села Шепіт

Храм зводився під керівництвом майстрів Дручківа Степана Танасійовича, Ребарука Івана Юрійовича, Петріва Івана Лук’яновича.

Релігійна громада ПЦУ, церква споруджена в 1993 р. Храмове свято — Зіслання Святого Духа. Раніше мешканці села належали до парафії Вознесіння Господнього села Брустори і їм доводилось долати понад сім кілометрів, щоб бути на богослужіннях. Таким чином необхідність побудови церкви у селі Шепіт була очевидною.

Храм побудований в центрі села Шепіт на горі Кородистий і як могутній корабель пливе по життєвому морю, благословляючи і спасаючи своїх вірних. На території парафії побудовано і освячено 33 каплиці, 30 придорожніх хрестів, 5 скульптурних зображень Божої Матері, одне скульптурне зображення Господа Ісуса Христа, 2 могили борцям за волю України та Храм-каплиця Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, яка збудована на власні пожертви настоятеля митр. прот. Івана Петращука.

Архієрейське служіння з нагоди престольного свята та 30-річчя заснування парафії Храму села Шепіт.

Архієрейське служіння з нагоди престольного свята та 30-річчя заснування парафії Храму села Шепіт.

Від початку заснування парафії створено церковний хор, який своїми піснеспівами прикрашає Богослужіння у Храмі та, 12 червня 2016 року, під керівництвом Пентелюка Михайла Петровича, став лауреатом ІІІ-го Фестивалю церковних хорів «Піснеспіви душі» в місті Коломия.

Церкви на Косівщині

9. Благодійний фестиваль «Смак з Косова»

Третього вересня 2023 р., у селі Шепіт, що у Косівському районі, відбувся благодійний фестиваль «Смак з Косова». Такий захід там відбувся вперше, та мав на меті популяризувати місцеві народні ремесла, промисли, звичаї Гуцульщини, й пастушу культуру Карпат, з якої народилася традиція виготовлення сирного коника.

Гості фестивалю мали змогу пізнати справжню Гуцульщину з місцевими народними промислами та спробувати Гуцульщину на смак. Основний акцент фестивалю – це сирний коник. Понад 30 майстринь презентували унікальні вироби з сиру. Також гостей фестивалю познайомили із ремісничими родинами села, де традиції вишивки, писанкарства, бондарства, гри на музичних інструментах безперервно передають з покоління у покоління.

Відвідувачі фестивалю також могли власноруч зліпити сирного коника, оглянути фотовиставку «Мандри сирного коника Карпатами» художника Романа Рудника та завітати у відреставровану хатину, за легендою в якій міг зупинятися відомий ватажок опришків Олекса Довбуш.

7 цікавих фактів про гуцульського сирного коника

10. Веломаршрут «Снідавка-Шепіт»

Велосипедний маршрут середньої складності та великої протяжності призначений для рекреаційних подорожей, проходить по території Косівського району.

  • Номер / колір знакування: №7, Червоний.
  • Довжина маршруту: 65 км.
  • Перепад висот (м): 980 м.
  • Середня тривалість пересування: 1 день.

Маршрут можливий і в реверсивному напрямках. Під час цього маршруту можна також відвідати і Шепітські Гуки про які вже написано вище в даній статті.

Найкращий спосіб мандрувати в селі Шепіт – це велосипед! Саме тому всі детальні описи маршрутів та gps-треки описані мною на сайті «ВелоКосів».

Автор тексту гід та журналіст Тарас Пасимок
Фото автора та Станіслава Михайлюка

Facebook коментарі
Share

Також читайте:

Село Яворів: Туристичні місця Місто Косів: Туристичні місця Оксана Довгун та Кредитна спілка «Косівська»Кредитна спілка «Косівська» Церкви на Косівщині