Шешори — перша письмова згадка про село в 1427 р., хоча поселення існувало й раніше, в епоху кам’яного віку.

Тягнеться вздовж р.Пістиньки. Відстань до Косова 12 км, до залізничної станції Коломия — 30 км. Навколишні гори: хребет Брусний (960 м), Кормитура (916 м), Росохата (791 м), Пасічний (695 м), Радул (690 м), Млаки (687 м), Кінь.

Пам’ятки історії і культури: церква св.Параскеви 1874 р.; замчище, де в ХVІІ–ХVШ ст. була сильно укріплена фортеця; у 1993 р. археологи виявили тут кам’яні знаряддя, вік яких — 10 тис. років; пам’ятник Т.Шевченку (бюст роботи І.Гончара, встановлений у 1965 р. всупереч перешкодам ідеологічних інстанцій на місці пам’ятника 1940 р., зруйнованого під час війни); пам’ятник невідомому солдатові (1968 р.); символічна могила січових стрільців, насипана в 1942 р., згодом зруйнована і заново освячена в 1990 р.; хрести в урочищах Млаки, Петричила і Велике Заріччя, де загинули повстанці УПА. 13 серпня 1995 р. відркито пам’ятник І.Франкові.

Пам’ятки природи: урочище Лебедин з однойменним озером на висоті 650 м, площа заповідної території 45 га; тут росте багато лікарських рослин; гідрологічна пам’ятка — водоспад Гук з висотою падіння 5 м, площа 0,5 га. Красою відзначається урочище Петричіла.

Карпатський примівник Ґой з Шешор

 

1. Водоспади Верхній і Нижній «Срібляcті» та «секретний»

Шешори — мальовниче гуцульське село, що розтяглося на кілька кілометрів уздовж гірської річки Пістиньки, яка відома своїми водоспадами.

Шешорський Гук — один з найкрасивіших у Карпатах водоспадів з висотою падіння 5 м та площею 0.5 га. Над ним завжди стоїть хмара водяного пилу, гуркіт потрясає скелі. Водоспади утворені на виходах пісковиків, конгломератів, роговиків. Висота падіння Малого водоспаду — 2 м , Великого — 5 м. Долина в районі водоспадів каньйоноподібна, дуже мальовнича.

Проте мало хто із туристів знає, що є ще один чудовий водоспад, неподалік відновленої криївки, на потічку-притоці Пістиньки, практично в центрі Шешорів.

Невеликий, але бурхливий і свіжий водоспад заховався у затишному місці. Знайти його нескладно — всього метрів 800 від центральної дороги і вліво до струмка позаду альтанки. Після повеней підхід може бути захаращений поваленими деревами. Водоспад штучний, навколо можна знайти залишки бетонних споруд.

Сріблясті водоспади в Шешорах

Веломандрівка до Сріблястих водоспадів в село Шешори: відео, фотографії та gps-треки

2. Криївка УПА в селі Шешори

Про цю криївку нині відомо, що впала вона під натиском ворога 28 січня 1953 року.

Повстанці не здалися ворогові, загинули в нерівному бою. Полили своєю святою кров’ю рідну землю. І нині відважні герої повертаються до нащадків у своїй немеркнучій славі і шані.

Криївка була відновлена неподалік останнього форпосту в урочищі Коров’як. Повстанська криївка — остання з криївок-форпостів упівців, була надійним захистом трьом вірним побратимам: районному керівникові пропаганди ОУН-УПА Михайлові Ткачуку (друг «Лебідь»), його дружині Емілії Ткачук та діячу районного проводу ОУН-УПА Андрієві Мельничуку (друг «Цвіркун»).

Біля криївки є також чудовий водоспад, який обов’язково сподобається туристам, а також величезні сосни на території НПП «Гуцульщина», де і знаходиться схрон та водоспад.

Криївка УПА в селі Шешори

Веломандрівка до криївки УПА в село Шешори: відео, фотографії та gps-трек

3. Полонина, колиба і сироварня Росохата (Шешори)

Полонина (від прасл. polnina «безліса рівнина в горах» — безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, що використовується як пасовисько та для сінокосу.

Назва «полонина» місцевого походження, що у гуцулів, бойків означає гірські поверхні, поверхні гірських пасовищ вище від верхньої межі лісу.

Автентична деревяна «колиба», в якій і розташована сироварня, знаходиться на полонині Росохата біля села Шешори Косівської ОТГ. Вона цікава тим, що майже кожен бажаючий невіддаляючись від цивілізації та дороги зможе побачити як справжні гуцули, які в сезон живуть і працюють на полонині майже 6 місяців, ще дідівськими методами готують сир, масло, вурду та бринзу.

В період випасання худоби на полонині, вас радо зустріне досвідчений, поважний ватаг Кравчук Василь Миколайович. У спілкуванні з ним можна дізнатись про те, як виготовляють бринзу, будз, вурду, а за бажанням, скуштувати і купити полонинську сирну-молочну продукцію та спільно приготувати гуцульський бануш.

Полонина Росохата

Колиба Росохата

4. Печера Довбуша

Даж-Божа печера висічена пращурами (родом племені карпів) у кам’яній ущелині в масиві крем’яної гори — від рогу хребта Корми–Тура на південному схилі.

Грандіозна підготовча робота закінчувалась двома невеликими приміщеннями у чоловій суцільній скелі: 27-метровим тунелем, спрямованим на Північний Схід, і високим дугоподібним приміщенням довжиною 6 метрів. До них підводить 12-метровий коридор, ширина долівки якого становить 1,2 м. Коридор спрямований з Півдня на Північ.

Що собою являє на сьогоднішній день названий об’єкт? Його треба розглядати в комплексі зі стоянкою людей, яка знаходиться поруч. Це комора для збереження дичини, у якій могло вміститися із запасом м’яса на місяць. Є тут оборонні приміщення: зліва — високе дугоподібне приміщення довжиною 6 метрів (стоянка для воїнів, вартівня), 7-метровий тунель (місце укриття мешканців стоянки) і 12-метровий коридор, третину якого займає комора.

Комора – це колодязь, викопаний у кам’яній товщі, глибиною 7 метрів. В коморі встановлена драбина, бильця якої зроблені з кедра і затиснуті між двома бічними вертикальними стінками. При нападі розбійників таку довгу й глибоку яму перестрибнути ніхто не міг.

Печера Довбуша

5. Озеро Лебедин

Озеро Лебедин (Лебедине) знаходиться на висоті 650 м серед букового лісу і є заповідною зоною з 1978 року.

Там є 17 видів рослин, занесених до Червоної книги України. В часи Радянського Союзу, озеро було дуже популярним місцем відпочинку не лише серед туристів, але і серед партійної номенклатури.

Комуністичне начальство з Косова та Коломиї впевнено виїжджало на своїх елітних чорних «Волгах» з Яблунова аж до самого озера – дорога була набагато краща, ніж зараз. Тепер проїхати безпосередньо до озера зможе лише джип, але не туристичний автобус. Проте, на більшому відрізку дороги їхати можна без проблем на всіх видах транспорту, а далі потрібно йти пішки близько кілометра.

Озеро Лебедин

Озеро Лебедин – візитівка Косівщини

6. Мертве озеро

Неподалік від полонини Росохатої, на сусідньому хребті Карматура знаходиться Мертве озеро.

Озеро невелике за розмірами, грушеподібної форми, довжиною біля 40 м. Озеро Мертве, назва якого пов’язана з тим, що тут не живе ніяка живність — у воді є велика кількість сірководню, розташоване на висоті понад 800 метрів над рівнем моря! Розміщене неподалік озера Лебедин, на горі між Яблуновом та Шешорами. Маршрут промаркований працівниками НПП «Гуцульщина» від полонини.

Від Мертвого озера вздовж хребта Кормитура веде давня польська дорога. А на гребні самого хребта зустрічаються квартальні кам’яні стовпчики датовані 1936 роком із надписами L P (Las Państwowy), що означає державний ліс.

Мертве озеро біля полонини Росохатої

7. Гірськолижний витяг у Шешорах

Машиною можна під’їхати під самий підйомник, правда дорога від Шешорівського «Аркана» до гори погана. Гора невисока, зате набагато ближче Буковеля :). Довжина трас в районі 900 метрів. Снігоходом трамбують трасу №1. Працює невеличкий прокат.

Гірськолижний витяг у Шешорах

 

8. Хребет Брусний

Брусний – гірський хребет у Покутсько-Буковинських Карпатах з висотою до 950 м. Розташований у Косівському районі, у межах Національного парку «Гуцульщина».

Хребет cкладається з пісковиків та сланців, вкритий мішаними лісами. І хоча цей хребет практично не відомий для косівських мандрівників та туристів, але якщо підніматися з села Прокурава, то з вершини Брусного відкриваються чудові краєвиди Карпат на 360 градусів.

Хребет Брусний

9. Еколого-пізнавальна стежка Хребтом Кормитура

Маршрут бере початок у с. Шешори» (від центральної дороги) і слідує через заповідну річку Пістинька до полонини Росохата. Далі стежка веде до Мертвого озера, яке знаходиться практично біля самого гребеня хребта Кормитура на висоті 845 метрів н. р. м.

Хребет Кормитура відноситься до низькогір’я Покутсько-Буковинських Карпат. Гребінь хребта є надзвичайно мальовничий і нагадує спину міфічного дракона із якої виростають кам’яні валуни та старовікові буки.

Зійшовши з хребта Кормитура, можна вийти до унікальної пам’ятки природи старовікового бука, або до полонини Поліни. Завершується маршрут в центрі села Прокурава.

  • Протяжність маршруту – 10 км.
  • Тривалість переходу – 5 годин.
  • Набір висоти – 430 м.
  • Вид маршруту (за можливим способом пересування) – пішохідний.

Завершено роботи зі знакування нової еколого-пізнавальної стежки «Хребтом Кормитура»

10. Веломаршрут Косів–Шешори через Пістинь

Цей маршрут дуже популярний, як серед туристів, так і серед косівчан, адже на своєму шляху захоплює аж 9 туристичних об’єктів.

Три в селі Пістинь: джерело Соляна криниця, найстаріший храм Гуцульщини Церква Успіння Богородиці і джерело Іванова криничка. А в Шешорах — шість: відомі Сріблясті водоспади (гуки), відновлена криївка УПА, водоспади біля криївки, печера Довбуша, водоспад біля печери та полонина Росохата.

Топ-10 веломаршрутів на Косівщині

11. Веломаршрут Косів–Шешори через Брустури

Цей маршрут один із найпопулярніших на сайті ВелоКосів і вже має більше 18 тисяч переглядів! А все тому, що село Шешори найбільш відоме і бажане для туристів з усього Косівського району. На маршруті розташована Святодухівська церква в селі Соколівка, а поряд єдина в Косівському районі двоповерхова каплиця. Там обов’язково потрібно побувати, адже це справжнє чудо архітектури.

Велотріп з Косова в Шешори (через Брустури)

12. Веломандрівка Косів–Шешори (через Соколівку)

Легкий, але цікавий маршрут, який традиційно розпочинається на косівській автостанції, — рухаємось в сторону Верховини, через мальовничі гуцульські села Город та Соколівка. Їдемо швидко та із задоволенням, по новому асфальту.

В центрі села Соколівка робимо традиційний привал, біля церкви бачимо роздоріжжя – ліворуч траса на Яворів та Буковецький перевал, а праворуч – на село Річка. Повертаємо праворуч і їдемо метрів 500 вниз до залізного мосту, а за ним різко повертаємо праворуч – орієнтиром служить велика двоповерхова біла каплиця в селі Соколівка, де щороку традиційно відбувається купання на Йордана.

Далі, переїхавши річку через дерев’яний місток, прямуємо затяжним підйомом в гору, по грунтовій дорозі. Дорога в досить хорошому стані, чим вище піднімаємось, то бачимо красиві краєвиди села Яворів, хребта Сокільський та інші гори.

Проїхавши десь близько кілометра вздовж течії потоку, ми успішно виїхали в селі Шешори, біля підвісної кладки. Сонце припікало, а наші «залізні коні» були вкриті болотом, як і ми, – отож було прийняте дружнє рішення поїхати на річку Пістиньку, щоб скупнутись і почиститись.

Веломаршрут дуже крутий і вартий уваги не лише велосипедистів, але і пішохідних мандрівників, хоча краще його їхати чи йти в суху погоду.

Веломандрівка Косів-Шешори (через Соколівку)

• Веломандрівка Косів-Шешори (через Соколівку): gps-трек

13. Веломаршрут «Снідавка-Шепіт»

  • Номер / колір знакування: №7, Червоний
  • Призначення: Рекреаційний
  • Спосіб пересування: Велосипед
  • Довжина маршруту: 65 км
  • Перепад висот (м): 980 м

Велосипедний маршрут середньої складності та великої протяжності призначений для рекреаційних подорожей, проходить по території Косівського району.

Маршрут починається біля автостанції в м. Косові. По вул. Небесної Сотні, вул. Незалежності та по вул. І. Франка виїжджаємо за місто та прямуємо вздовж річки Рибниця через села Город, Соколівка та Яворів. В с. Яворів їдемо автомобільною дорогою до повороту на Снідавку, маршрут звертає праворуч та прямує по дорозі вздовж р. Безулька до с. Снідавка.

Далі повз урочище Межиріки виходить на дорогу в с. Шепіт. Дорогою прямуємо через села Брустори, Прокурава, Шешори, Пістинь повертаємо до м. Косова. Закінчується маршрут в точці старту – на автостанції м. Косів. Маршрут можливий як в описаному, так і в реверсивному напрямках.

Веломаршрут «Снідавка-Шепіт»

Найкращий спосіб мандрувати в Шешорах – це велосипед! Саме тому всі детальні описи маршрутів та gps-треки описані мною на сайті ВелоКосів!

Автор тексту гід та журналіст Тарас Пасимок.

Facebook коментарі
Share

Також читайте:

Духовний центр «Здвижин» в селі Кобаки Пляжі Косівщини Великдень у КосовіВеликдень у Косові Місто Косів: Туристичні місця