Туристика Косова

Косів, якому завдячує своєю славою головним чином, і не тільки, лічниця доктора Тарнавського, теж дуже багато часто відвідуваний літній курорт.

Цього року, коли майже всі наші літні курорти та здравниці скаржаться на меншу відвідуваність відвідувачів, у Косові, навпаки, відпочиваючих більше, ніж щорічно зазвичай. І ті, хто обрав для літа Косів, не шкодують про це, адже тут немає таких катастрофічних опадів, хмароломів та повеней, як описують новини з усієї країни.

: Косівський Гук кінця 1930-х років. Прислав Андрей Шабунин.

: Відпочивальники біля річки Рибниця. 1936 рік.

: Косів гуцульський. Фотодрук: Edward Boczek. Прислав: Андрей Шабунин.

Незважаючи на загалом сезон дощів, було кілька днів, коли було хмарно. Але й тут повінь завдала чималої шкоди, нищила дороги та мости; зокрема пошкодила Черемошський міст біля Кутів, перериваючи сполучення з залізничною станцією у Вижниці, що однак, здається, поїздки в цьому напрямку були лише тимчасово припинені.

Залізничний міст через Черемош у Кутах

Відпочивальники живуть тут майже виключно в прилеглих до Косова гмінах, тобто в Монастирскім, Городі, Москалівці, Смоднім тощо; вони оминають саме місто, яке залишає бажати кращого щодо порядку, чистоти, освітлення тощо.

: Косів, Москалівка та Голиця.

: Панорама Монастирського. Прислав Роман Хромейчук.

: Листівка «Косів вид на Город», 1930-ті рр.

: Ранковий підйом у таборі для дітей у Смодному навпроти лічниці д-ра Тарнавського 1950-ті рр. Прислав Роман Хромейчук .

З іншого боку, слід вітати подальше розширення хідника в бік лічниці д-ра Тарнавського.

Мальовниче розташоване біля державної дороги до Жабя-Соколівка, нещодавно стало місцем недільної подорожі жителів Косова. Поруч з нерухомістю М. Дрезнера облаштовані боулінг і гойдалки (луна-парк), ресторан, і в неділю і свята там грає «Witschera orchestra».

Автовокзал в Косові — Автобус «на Кути»
1930-ті рр. Фото Henryk Poddębski.
Прислав Павлюк Богдан.

Комунікацію між Косовом і Соколівкою забезпечується курсуючим омнібусом.

Найближчими днями відкривається в Косові, власник п. Грегорців, кінотеатр, де поки що будуть сеанси лише по суботах, неділях та святах у другій половині дня.

Чудові річкові ванни забезпечує Рибниця, яка створює час від часу красиві каскади, найбільший «Гук» у Манастерську, (навпроти садиби д-ра Тарнавського) — і тече через відкриту сонячну долину, вона має воду з вищою температурою, ніж зазвичай у гірських річках.

: Косівський Гук на Рибниці у 1912 році Світлина косівського фотографа R. Widepuhl, який працював касиром Косівської солеварні. Прислав Павлюк Богдан.

: Водоспад Гук та фіґура (хрест) на скалі.

: Косівський Гук 1930-ті рр. Зі збірки NAC. Прислав Богдан Павлюк .

: Пляж та мостик нижче Гуку у Косові.

Деякі відпочиваючі користуються тут купелями в місцевих соляних ваннах, але таке може бути тільки в обмеженій мірі, тому що сольові ванні кімнати, які призначено тільки для власного персоналу, — вони невеликі.

Шкода, що такі дари природи, як місцева ропа, не використовуються більшою мірою на благо населення, що не знайдеться підприємця, який був би в Косові та розробив громадські санвузли, які відповідають вимогам сьогодення для ропних ванн. З такою кількістю соляних джерел у країні завжди ще шукаємо ропні ванни… за кордоном!

: Заклади солянкові у Косові.

: Коло басейну у Косові. Прислав Роман Хромейчук.

: Басейн у Косові

Поруч, близько 7 км., в містечку Пістинь, також є кілька сімей відпочиваючих.

: Пістинь, Гуцульщина 1930-х років Автор світлин – маловідомий в Україні архітектор, маляр, фотограф Олександр Пежанський.

: Руханка у Пістині. 1932 р. Прислав Андрей Шабунін.

: Церква Успіння Богородиці в селі Пістинь. Одна з найстаріших церкв на Гуцульщині. зведена ще в 1600 році.

Можливості красивих, ближчих і дальших подорожей тут не бракує, тому на «Каменистому» з зубчастим скелястим хребтом, на Михалковім (815 м.) звідки відкривається гарний вид на місцевість, на Сокільському над Черемошем, до столиці Гуцульщини Жаб’я, до вірменських Кут, на Буковину до Вижниці, до Чорногірського хребта. Але найбільше варто порекомендувати прогулянку на дарабахах від Явірника чи Жаб’я до гарних за красою Кутів,можливо, перевершують знамениту їзду на Дунайці в Пєнинських горах.

Косів, 1930–1940 рр.

Якщо взяти до уваги м’який клімат, красиве сусідство, відносну дешевизну провізії та житла, наявність аптеки та медичного обслуговування (4 лікаря), слід визнати, що Косів неодмінно підходить для зручного літнього курорту, і єдино погане – сполучення зі світом, яке утруднене через значну відстань від залізниці. Планується будівництво місцевої залізниці від Коломиї, яке тягнеться десятиліттями, на жаль, поки що не вийшло за проектні сфери.

В.Ф.

З часопису «Наші Оздоровниці і Наша Туристика», серпень 1913 року

Підготував та переклав з польської Богдан Павлюк.