Косів — «зимова столиця» регіону в 30-х роках XX ст.

Саме у 1930-х роках Косів почав перетворюватися на «зимову столицю» регіону. Якщо влітку сюди їхали лікувати легені, то взимку — за адреналіном та модою. Лижі (тоді їх називали «нарти») стали справжнім бумом серед молоді та “зимівників”.

Газета «Голос Косова» з притаманним їй гумором описувала перші кроки (і падіння) новоспечених лижників.

1. «Навали «нартярів» на Міську гору» (Замітка з номера за січень 1935 року)

«Косів на дерев’яних ногах»

«Цієї неділі на схилах гори Міської було тісніше, ніж на п’ятничному ярмарку. Десятки молодих людей у дивних вовняних штанях та з довгими дерев’яними дошками на ногах намагалися підкорити сніги. Видовище було надзвичайне: пан адвокат С. так завзято летів униз, що зупинився лише в кущах ліщини, а панянки зі Львова більше позували для фотографів, ніж їхали. Ми запитуємо: чи не пора магістрату поставити на горі хоча б одного жандарма, щоб він розводив лижників у різні боки, як рух на перехресті?»

Міська гора у Косові

2. Перша інфраструктура: «Лижний трамплін та траси»

Косів намагався конкурувати з Ворохтою. У середині 30-х на околицях міста почали облаштовувати професійні спуски.

Траси: Найпопулярнішими були схили гір Міська, Острий та Михалкова.

Гора Острий у Косові

Дослівно з оголошення (1936 р.): «Вілла «Оріон» повідомляє: ми облаштували власну ковзанку та пункт прокату нарт. Маємо інструктора, який навчить вас триматися на ногах за два дні. Для гостей вілли — чай із лимоном на схилі безкоштовно. Не сидіть у хатах, завойовуйте гори!»

: Лижники біля брами художньої килимарської артілі ім. Шевченка і художньої промислової артілі «Гуцульщина». Прислав Роман Сем’янів.

: Лижники (narciarze) Косівщини, 1938 рік. Рідкісна стара знимка, ще за Польщі, можливо вже в єдиному екземплярі. Можливо старше покоління когось на знимці впізнає, то пишіть в коментарях!?? Я одного молодого Косівського лижника на цій знимці знаю і багато зі старшого покоління Косівчан його також добре знають і пам’ятають :) Прислав Косівський Вуйко.

3. Зимові забави: «Санні поїзди» (Куліг)

Окрім лиж, величезною популярністю користувалися «куліг» — катання на великих кінних санях цілими компаніями.

«Нічний куліг до пістерської солеварні» «Минулої п’ятниці група літників влаштувала великий куліг. Десять кінних саней із дзвіночками та смолоскипами промчали через місто в бік гір. Спів було чути на весь Косів! Це найкращий спосіб провести зимовий вечір: морозне повітря, гаряче вино в термосах та добра компанія. Навіть старі євреї, які спочатку дивилися на ці розваги з підозрою, тепер кажуть: “Якщо це приносить радість і клієнтів у готелі — нехай дзвонять дзвоники!”».

Гора Михалкова та гірськолижний витяг

4. Мода: «Спортивний шик»

Газета не могла оминути тему вбрання, адже лижі були приводом показати нову моду.

«Що носять на снігу?» «Сьогодні в Косові мало вміти їздити на нартах, треба ще й виглядати як англійський лорд. У крамниці пана Вайсберга з’явилися вовняні светри з оленями та норвезькі шапочки. Пані Е. здивувала всіх штанями — так-так, шановні, штанями! Це вже не Косів, це справжній Санкт-Моріц. Тільки нагадуємо панянкам: мода — це добре, але сині носи від морозу не замаскує жодна пудра зі Львова».

Зима в Косові в 30-х роках XX ст.

5. Травматизм та «Рятувальна служба»

Через відсутність досвіду травми були частими, що теж ставало темою новин.

«Гіпсова лихоманка»

«Аптека пана Штейна повідомляє, що запаси бинтів та мазей від ударів закінчилися швидше, ніж січень. Наші нартярі-початківці так завзято падають, що лікар має більше роботи, ніж під час епідемії грипу. Ми закликаємо молодь: гори не люблять зухвалості. Починайте з малих пагорбів, а не летіть з Острого, як опришки на пожежу!»