Іванівська церква побудована 1912 р. Розпис В.Гуза. Василівська церква побудована 1895 р. майстром І.Гарасим’юком з Бабина, дерев’яний іконостас І.Гуньки.
У центрі міста, навпроти райвузла зв’язку, де тепер сквер, була церква св.Тройці, вона згоріла перед Першою світовою війною. У 1939 р. закладено фундамент під нову церкву, тепер засипаний землею. У центрі підвищення стояв пом’ятник Сталіну, потім — Карлу Марксу. У 1991 р. поставлено хрест. Мурована дзвіниця та могила січових стрільців знесені в повоєнний час.
По вул.Лісній збереглися рештки будівель солеварні. На Міській горі — рештки оборонних валів ХVІІ-ХVШ ст.
При дорозі на Пістинь, праворуч біля лісу, встановлено в 1814 р. залізний хрест, за переказами, на місці, де була вивішена частина тіла О.Довбуша на пострах людям. Довбушів хрест, зруйнований у повоєнний час, стояв і на Міській горі на найвищій частині над урвищем. Опришки не раз нападали на Косів: 1698 р. під керівництвом Василя Лунги; 1704 р. під проводом Пинті; 1740 р. під проводом О.Довбуша; 1749 р. під проводом Баюрака; 1756 р. під проводом Бойчука.
Колишній будинок суду (тепер школа-інтернат) споруджений на початку XX ст.
Колишній будинок рабина (вул.Незалежності), при споруджені якого, за переказами, використано матеріали з Косівського замку.
Будинок міської лікарні побудований в 1905 році.
19 липня 1914 року в присутності багатьох тисяч людей з усієї Гуцульщини був відкритий пам’ятник Т.Шевченкові (автори А.Коверко, Лушпинський). На відкритті виступив організатор «Січі» К.Трильовський.
Пам’ятник І.Франкові відкритий 1956 р. (автори І.Николишин, М.Обезюк).
Пам’ятник М.Павликові відкритий 16 грудня 1973 р. (автори АЛилянко, В.Жигулін).
До 1991 р. на центральній площі (тоді — Леніна) стояв пам’ятник Леніну. Знесений у 1991 р. згідно з рішенням міської Ради.
Братська могила полеглих у Другій світовій війні закладена в 1946 році на місці зруйнованого пам’ятника полеглих у Першій світовій війні. Повністю перебудована в 1984 р.(автори І.Андрійканич, Є.Кунцевич,, Ю.Чеканюк). Кількість полеглих у боях за Косів невідома. На плитах Братської могили викарбувано прізвища 103 солдатів, сержантів та офіцерів, які полягли під час війни, та 8 чоловік, ща загинули в сутичках з УПА. На радянсько-німецькому фронті полягли, за неточними офіційними даними, 30 косівчан.
11 лютого 1990 р. на стадіоні перед середньою школою №2 відбувся перший за понад півстоліття народний мітинг, в якому взяли участь бл.10 тис.чол., під гаслом незалежності України. Скликав мітинг РУХ (гол.В.Братівник), вів мітинг І.Кабин.
Пам’ятні знаки: 76-мм гармата і танк Т-34 встановлені відповідно у 1984 та 1985 р. на честь звільнення Косова від німецьких окупантів (офіційно — 31 березня 1944 року, хоч німці залишили місто ще в половині березня, а бої почалися з середини квітня і тривали до вересня 1944 р.).
Хрест на подвір’ї Косівської школи-інтернату, де в 1992 р. розкопано останки 17 жертв НКВС. їх поховано в могилі біля москалівської церкви. На могилі встановлено хрест на пам’ять про тих, хто загинув у боротьбі з більшовицьким тоталітаризмом. Протягом 1939-1941 років ув’язнено 36 косівчан, всі вони вбиті невідомо де й коли. Під час визвольної боротьби 1944-1953 р. загинули 43 чоловіки. Зокрема, були розстріляні о.Михайло Могильняк, Дмитро Балагурак, Антон Приймак, Олександра Паєвська, Марія Срібнак, Павлій, Іван Равій. Оточені енкаведистами, застрелились або підірвались гранатою Дмитро Матійчак, Михайло Балагурак, Михайло Юзевич, Юрій Близнюк, Юрій Волощук, Роман Тодорак, Ірина Лепкалюк. Живцем згоріли в бункерах Іван Гретчук, Анна Кошак. За неповними даними, 165 жителів Косова було вивезено, а 72 засуджено до каторжних робіт за участь у національно-визвольному русі.
Пам’ятник жертвам фашизму встановлений у 1968 р. на Міській горі, на місці розстрілу 17 жовтня 1941 р. німецькими окупантами декількох тисяч жителів міста — євреїв. Решту єврейського населення знищено в Шепарівському лісі біля Коломиї. 22 серпня 1994 р. на пам’ятному камені встановлено дошку з написом мовою іврит та українською.
На примусові роботи до Німеччини було вивезено 400 чол., багато з них не повернулися.
Хрест на роздоріжжі перед торговим центром встановлено 1991 р. на честь річниці проголошення суверенітету України. До того тут стояв знак «76-мм гармата». Хрест на розі вул.Незалежності та О.Кобилянської встановлено 12 червня 1994 р. на місці страти вояків УПА в 1945 р.
Могили М.Мегединюка, Є.Сагайдачного (нова москалівське кладовище), М.Капія (біля Москалівської церкви).
Пам’ятки природи. Водоспад Гук. Косівська гора — мальовничі скелі пісковика неогенових відкладів. Місце зростання підсніжника звичайного на схилі г.Острий біля Города.
І. Пелилейко, О. Тригуб’як.
Ігор Пелипейко «Населені пункти Косівщини».
