Туристичний інформатор гуцульського Косова 1935 року.
З листівки можна дізнатись як дістатись до Косова з Коломиї чи Яблунова.
Цікаво, що в 1935 році в Косові мешкало 10 тисяч жителів і це був торговий центр Гуцульщини.
По приїзді, на автостанції Косова турист міг отримати необхідну інформацію в туристичному бюро, обміняти гроші в канторі, залишити речі в багажі чи перекусити в буфеті.
Біля автостанції можна було орендувати кінне- або автотаксі, щоб дістатись, наприклад, до відпочинково-лікувальних закладів доктора Тарнавського.
В місті працювали пансіонати першого класу: «Байка», «Креси», «На скалі», «Ядвіга», «Гірка». А також другого класу: «Вікторія», «Еден», «Львів’янка», «Зоф’ювка», «Анна».
Ресторан Трухановича і Манугевича пропонував обіди вартістю від 1 злотого, а в кав’ярнях «Рів’єра» та «Павільйон над Гуком» — щодня музика і танці.
В місті була пошта, міський і міжміський телефон, телеграф, шпиталь, 2 аптеки, 12 лікарів, костьол, 2 церкви, кружок польського товариства татранського, бібліотеки, кінотеатр «Аполло», танцювальні майданчики та ін. заклади.
Здіймався туристичний податок в розмірі 5 злотих + 2,5 злотих за кожного члена сім’ї. Лікарі та їхні родичі були звільнені від податку.
В аптеках продавалась лікувальна мінеральна вода «Буркутська».
Косів подавався як культурний гуцульський артцентр кераміки, ткацтва та різьби. В місті був свій регіональний промисловий ринок з кращими виробами місцевих майстрів.
Крім Косова також була коротка інформаційна довідка про Кути, Жаб’є та контактні дані туристичнх закладів Косова і району.
«Квартири з харчуванням і без нього пропонуються за дуже доступними цінами у першокласних пансіонатах: “Байка”, “Kреси”, “На скелі”, “Ядвіга”, “Гурка”, а також у пансіонатах другого класу: “Вікторія”, “Eden”, “Львів’янка”, “Zofjówka”, “Aнна”. Крім того, за 3 кілометри від Косова є чудова садиба – “Dwór na Pryskich”.
Квартири та цілі будинки здають на сезон місцеві жителі за дуже низькими цінами. Вартість проживання у готелі Tрухановича (заклад 1 класу на 20 кімнат) – 2,5 злотих. Для приїжджих на автівках пропонуються гаражі.Групові тури приймає туристична станція P.S. (Польського товариства татранського) у школі на ринку (20 ліжок).Обіди у РЕСТОРАНАХ Трухановича та Манугевича – від 1 злотого.У кав’ярнях “Рів’єра” та “Павільйон над Гуком” щодня музика та танці.На території є пошта і телеграф, міжміський телефон, лікарня, 2 аптеки, 12 лікарів, костел, 2 православні церкви, Польське товариство татранське, бібліотеки, Стрілецьке товариство та ін.Кліматичний податок становить 5 злотих і 2,5 злотих за кожного члена сім’ї. Муніципальна рада надає індивідуальні податкові пільги та знижки. Лікарі та їхні родини звільнені від податку. Половину податку сплачують чиновники, військові та їхні родини. Діти та службовці також не підлягають оподаткуванню.Річкові та каскадні купальні в річці Рибниця, соляному закладі та сонячні ванни.Розваги: звуковий театр “Aполло”, танці, концерти, вистави мандрівного театру, свята та ігри, тенісні корти і подорожі до навколишніх гір та лісів. До Пістиня – 10 км, до Шешорів, Яворова, Річки – 17 км, до Сокольського хребта, Писаного каменя та Жаб’є – 36 км, до Буркута – 60 км, до Гриняви, Чорним і Білим Черемошем, на плотах до Кутів і сусідньої Румунії (до Румунії з перепустками повітового старости за 0,50 зл.).Знаменита мінеральна вода «буркутська» є в аптеках. Фруктові ліки: найкращі види домашніх фруктів і бджолиний мед.Лічниця доктора Тарнавського — центр природної медицини та дієтології, приймає пацієнтів із такими захворюваннями: вегетоневрози, психічна перевтома та нервове виснаження, порушення обміну речовин. Виключаються туберкульоз легень та інфекційні захворювання.
Народне мистецтво: Косів – осередок художньої народної кераміки, килимарства та інших справді гарних декоративних гуцульських ремесел. Місцевий народний промисел, який має тут свій базар, пропонує художні вироби за низькими цінами. Багато килимарських майстерень, зокрема «Гуцульське мистецтво», килимова фабрика Абрама Гільмана, майстерні Іоланти Кордецької та Ігнатія Грушковського виготовляють красиві та стильні килими з гуцульськими та іншими мотивами.»
Прислав: Franciszek-Andrzej Magda
Джерело: Biblioteka Narodowa
Друкарня: Kosów, D. Hirschhorn
Коментарів: 2
Юрій Джуранюк, 30.12.2013 о 11:22
маленька поправка – має бути “товариство татранське”, (типу “карпатське”)
Гуцулія, 30.12.2013 о 11:25
Дякую!