Мені, як журналісту і туристу, до вподоби кожного разу знаходити нові і цікаві маршрути до джерел Косівщини та смакувати найдорожче і найцінніше, що є на планеті Земля — чисту воду.

Мандрівка до Руженого джерела — це чудовий похід вихідного дня — вода справді жовтувата і має сильний осад заліза, але дуже смачна. Місцеві жителі та косівчани збирають в тому районі гриби і, звісно, смакують джерельною водою.

Хорошу розвідку про дане місце зробив відомий журналіст Михайло Городенко, де він досліджував тему існування стародавнього монастиря у Волійцях, а також і про Ружене джерело:

«Є на межі міста Косова та сіл Черганівки і Старих Кутів прегарна місцина — гостроверхий пагорб Монастир або Червона Глинка (глина), чолом обернений до північного сходу. Навколо стрімкі гори, букові і смерекові ліси, рвучкі й гучні потоки, царство птахів і звірів. А ще на Червоній Глинці, дзюркоче і дарує людям цілющу наснагу залізне джерело. Залізна вона тому, що багата на окиси заліза. Вода завжди свіжа, приємна на смак і помічна від різних болячок. Витоки джерела геть червоні, ото й ще тому називають гору Червоні Глинки. До них можна добратися не лише з Волійці, а й зі Старих Кутів як тією стежкою, що огинає Камінь із західного боку, так і тією, що оббігає його зі східного боку. Місцевість доволі знижена і заболочена, особливо днищами кількох потічків, що прямують цим тереном до Волійці».

Від центру Косова до джерела приблизно 9 км. Особисто я дуже люблю „блукати“ під Хоминським від Волійців — як каже Карллос Кастанеда — це моє місце сили. І від Косова недалеко, — і в той же час там дуже дико і тихо. Якщо ж не повернути праворуч до джерела, а йти далі по дорозі, то за 30 хв. потрапимо під хребет Хоминський і знайдемо багато хрестів поставлених бійцям УПА, які загинули через зрадників і від рук НКВД в 1946–47 роках.

Тарас Пасимок

На замітку

Facebook коментарі
Share