Посвячення рідношкільного будинку в Космачі

Прегарна, вимріяна, погідна днина 14 серпня 1932. З верхів Космача і інших ближчих та дальших громад линуть гуцули й гуцулки у своїх пречудних мальовничих строях і заповнюють по береги велику місцеву церкву.

Не стає для всіх місця, тому багато „облягає“ церкву довкола і слухає святочно богослуження, яке відправляє о. Мітрат Базюк зі Львова в асисті о. Угорчака і Пастушенка.

Хор українських літників під батутою проф. Дм. Николишина з Коломиї підносить святочну хвилю. При кінці многолітствія всім тим, що причинилися й причиняються до величної рідношкільної будівлі, т-ву «Рідній Школі» та її Головній Управі й цілому українському народові о. Мітрат Базюк в ядерних і приступних словах пояснює значіння нинішнього свята і «Рідної Школи» взагалі і висказує подяку всім ініціяторам, організаторам і учасникам нинішнього радісного свята.

Величавий гимн-молитва «Боже великий, єдиний» лунає з хорів і тим закінчується церковне богослуження. На церковному подвірю вже жде духова орхестра, що прибула з Печеніжина.

Впорядники „в поті чола“ працюють над впорядкуванням процесії. Це не приходить так легко, коли зважити, що на свято прибуло біля 6000 осіб. Численно явилася також українська інтелігенція.

За короткий час процесія впорядкована і могутній похід з хором і орхестрою на переді рушив з місця. Для завершення походу аж просилася бандерія. Та коломийське староство в останній хвилі заборонило участь бандерій у поході.

Біля цвинтаря задержався весь великанський похід і о. Мітрат Базюк в асисті о. Угорчака і Пастушенка в супроводі хору і численних трембіт відправив панахиду над гробом бл. п. Василя Іванчука, що подарував півморгову площу під будинок «Рідної Школи».

Переходячи біля хати покійного Василя Іванчука задержався похід другий раз, а голос трембіт знов понісся горами і сповістив світові, що український нарід вміє пошанувати память тих, що памятають на «Рідну Школу».

Гарно прибраною тріюмфальною брамою входить могутня процесія на шкільне подвіря. Рідношкільний будинок обмаєний, заквітчаний, прибраний синьо-жовтими прапорами, біля нього обширна трибуна. Починається акт посвячення рідношкільного будинку, якого довершує о. Мітрат Базюк.

По закінченню посвячення голос трембіт сповіщує початок святочної академії. Святочну академію відкриває довшою добре обдуманою промовою голова кружка «Рідної Школи» в Космачі о. Угорчак.

Історію збірних лекцій і кружка «Рідної Школи» ім. Маркіяна Шашкевича в Космачі — Плаюц відчитує з пропамятної книги рідношкільний учитель Шумилович, а також перечитує імена всіх, хто і чим причинився до будівлі того рідношкільного будинку.

З черги загремів бадьорий гимн «Рідної Школи» композиції Ярославенка. І почалися привіти. Перший привіт виголосив урядуючий заст. голови «Р. Ш.» о. Мітрат Базюк від Головної Управи «Р. Ш.» у Львові; дальше о. Микола Угорчак від кружка «Р. Ш.» в Космачі-селі; інж. Богдан Велигорськиїй від філії «Просвіти» в Коломиї; п. Карло Ґінчицький від повітового секретаріяту «УСРП»; посол. Юра Чукур від «УНДО-ня» та Української Парл. Репрезентації; п. Іван Кузич від кружка «Р. Ш.» і всіх установ Березова; д-р Колянковський від кружка «Р. Ш.» і всіх установ Делятина; п. Зеленко Василь від Т-ва «Каменярі» в Космачі; п. Іван Лазарович від усіх установ Бані Березової; п. Дручків від кружка «Р. Ш.» і всіх установ Брустур; д-р Чумак від кооп. «Будучність» з Тернополя і всіх установ Тернопільщини; п. Гриць Гаврищук від чит. «Просвіти» і кооп. в Космачі та ред. Іван Герасимович від редакції «Рідна Школа».

Крім того наспіли на це свято письменні привіти, які відчитано, а саме: від кружка «Р. Ш.» в Яворові, від кружка «Р. Ш.» ім. Івана Франка та читальні «Просвіти» у Ворохті, від чит. «Просвіти» в Ключеві Великім, від кружка «Р. Ш.» в Шешорах і спільний привіт від читальні «Просвіти», Т-ва «Луг» та кооператив «Верховина» і «Лебедин» в Шешорах.

Заразом ці шешорські установи переслали 5 зол. готівкою. В часі виголошування привітів гості вписували свої жертви до пропамятної книги.

Тепер слідував попис рідношкільних дітей збірних лекцій в Космачі-Плаюц під проводом рідношкільпої вчительки Михайлини Кожухівської.

Сміливий виступ рідношкільної дітвори: гарно виконані хори, зі зрозумінням і чуттям виголошені декламації нашими найменшими відразу полонили тисячі присутних і дали наглядний образ і доказ, чим є «Рідна Школа» і в чому її сила для українського народу.

Оплескам не було кінця, а деякі точки приходилося повторяти.

На закінчення діточі вправи вільноруч зі жовто-синіми прапорцями і топірцями захоплювали учасників свята.

Після перерви, яку виповнила орхестра з Печеніжина, мішаний хор українських літників під управою проф. Дм. Николишина з Коломиї відспівав кантату Івана Франка-Ярославенка: «Розвивайся лозо борзо», тих самих авторів «Місяцю князю» і три ефектовні народні пісні, гармонізації Кошиця, а мужеський хор Ніщинського: «Закувала та сива зазуля» і Вахнянина «Хор Норманів», що бравурним виконанням зробив сильне вражіння.

Свято закінчено гимном «Ще не вмерла Україна», який відспівали: мішаний і мужеський хор, рідношкільна дітвора та всі учасники свята.

Вечором відбулася в салі місцевої читальні «Просвіти» театральна вистава «Учитель», комедія в 3 діях Івана Франка, силами місцевих гуцулів. І на цьому закінчено велике цілоденне рідношкільне свято в Космачі.

Крім великого морального успіху дало свято поверх 300 зол. чистого доходу на «Рідну Школу».

З газети «Діло», 1932 рік. Велика рідношкільна маніфестація Гуцульщини. Посвячення рідношкільного будинку в Космачі.
Підготував Богдан Павлюк.

Також цікаво

• Старі фотографії села Космач
• Космач — унікальне українське село на Гуцульщині
• Атракції Космача на карті

Також читайте:

Реконструйована криївка УПА на горі Клифа Опис світлини №168 з Яворівського фотоархіву УПА: Великдень 1950 року Мандри Україною. Косів Оглядові майданчики на Косівщині