За матеріалами Косівського філіалу обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери.

Коли Австро-Угорщина з Німеччиною зазнали поразки у Першій світовій війні розпочався розпад Австро-Угорської імперії. Постало питання про долю Галичини та взагалі Західної України. На її землі мали свої плани поляки, які готувалися до проголошення незалежності Польщі, що й сталося 11 листопада 1918 року.

Щоб не допустити включення українських земель до складу чужої держави, українські патріоти на чолі з сотником Дмитром Вітовським в ніч на 1 листопада встановили у Львові владу Української Національної Ради і проголосили створення Західно-української Народної Республіки (ЗУНР). Було послано представників в усі повіти, щоб встановити там українську владу. Повітовим комісаром у Косові призначили уродженця Калуша, письменника і громадського діяча Михайла Козоріса. У Косівському повіті передача влади була здійснена без жодного пострілу.

Крім Михайла Козоріса українську владу утверджували старшина УСС Михайло Горбовий, косівський учитель і громадський діяч Іван Устиянович. Повітовим військовим комендантом було призначено поручника УСС М.Саєвича, старостою повіту — суддю Анатоля Лепкого. До складу Національної ради Косівського повіту обрали 20 активних косів’ян. Вже 1 листопада була видана Прокламація повітового уряду, до змісту якої входили всі необхідні розпорядження, заходи і застереження згідно з рішеннями новообраної ради. Повіт Косів оголошено на «воєннім положенню».

Для пробудження національної свідомості і патріотичних почуттів громадян 29 листопада був виданий документ «До всіх Громадських і Парохіальних Урядів та управ шкільних в повіті», в якому «на спомин пам’ятного дня 1 падолиста 1918 року» кожна громада вибудує у себе «Народний дім» з читальнею «Просвіти», «Січі» і крамниці. Особлива увага була звернена на утвердження національної школи. Староста повіту Лепкий видав розпорядження щоб всі площі і вулиці в Косові, Пістині, Кутах, Яблунові і Жаб’ю назвати на честь українських діячів.

Вже через місяць, 1 грудня, в Косові була своя друкарня, яка видавала газету «Урядові вісті». Радикальна партія Косівщини створила свій журнал-тижневик «Чорногора». Організували бібліотеку, театр.

Коли на західних землях України виникла ЗУНР, то на східних вже існувала незалежна самостійна держава Українська Народна Республіка. Питання об’єднання ЗУНР з Українською державою над Дніпром було поставлено 18–19 жовтня на засіданні УН Ради і з’їзді мужів довір’я. Пізніше 1 грудня у Фастові було підписано «предвступний договір» про «маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю». А 3 січня 1919 року справа злуки обох держав обговорювалася на першій сесії розширеної УН Ради у Станіславі.
Після злуки ЗУНР і УНР 22 січня 1919 р. Західно-Українська Народна Республіка одержала нову назву західна область УНР.

Підготувала Л. Луканюк.
«Гуцульський край», №43, 26.10.2018 року

Facebook коментарі
Share