То була дощова днина. Вона в моїй уяві не дуже пасувала до початку канікул. Бо вліті хочу бігати понадвірку, та на ріку свою хочу, та таке всіляке. А небо загнітилоси і хмари по нім гет. Я зазираю на сиву днину з вікна і мені трохи банно. Бо хочу або сонце, або зливу, а просто хмари – йкос ні..
Бабка Маріка дідикові і мені лагодит єшницу – то така наша гуцульська яєчня, не подібна мені ні на що. Золотиста засмажка з цибулі, біла або курудзіна мукичка, свіжі єця – то на пательні гусне і ніжний запах виповнює маленькі хороми з дверями нарозтвір. Хороми – то в моїх краях так кажуть на сіни.
А я бігаю з великої у малу хату. Чось встидаюси бабку запитати, чи довго чекати на єшницу.
А небо сиве. Понадвірку ходє дві писані курочки – сиві, ніби небо.
— Дівко, сєдь каменем, не шийси, – бабці набридає то моє бігання. Але дитина, як муха перед дощем, розійшлася і хто би спер.
Але як там, наверху, загуркотит, та як хижим вітром по траві перебіжит, та як блисне. Вибігаю під саміську ринву, а злива стає така дужа та свіжа, і моє діточе щєстє зараз, певно, перейде в плач. Бо цес водоспад з самого неба. Гук від земні до сонця. Лиш стань і лови..
Перші роки бабка спирала.. Потермосає трохи, висповідає добре, а відтак загорне у коц і годує чимсь добреньким. Але роки розуму ніц не додали, як каже бабка Маріка.
— Ади, дівка на відданю, а бігає під дошшєм, єк то шєнє..
І усміхається. І ловить поглядом то моє щеняче щєстє, яким я аж свічуся, коли відчуваю буйну зливу.
Мовчки показує на рушник: «На, повтирайси, ти..».. І вдає, що сердита… І годує єшничков.
Не змінилися й тепер мої дощі. Той гук від земні до неба годен найти мене і серед міста, і в полі, і коло бабиної хати. Де лиш застане – там бігаю ним і підкладаю діточу душу. Шкодну таку, єк то шєнє.
А відтак лагодю єшницу. А за вікном – сиве небо виношує зливу. І як лиш зачую її вкрадливий шепіт до трави ти й листу – я вже надворі.
Бабка, відий, відти видит. Не спирає вже. Лиш обедує поглядом моє щеняче щєстє.
Єшниця (рецепт)
Одну крупну цибулину просмажити до золотого, додати три ложки білої або кукурудзяної муки і обсмажити, постійно помішуючи. Відтак додати трохи сметани, розмішати до однорідного і у цю масу розбити три яйця. Знову вимішати і довести до готовності на повільному вогні. Пожиткуйте здорові!
