Косів — (з 1934 р. по 1939 р. Косів Гуцульський), місто (голова міськради І.Баранюк), центр Косівського району, п.і. 285250. Засновано 1318 р. Перша письмова згадка в дарчій грамоті кн. Свидригайла Владу Драгасиновичу, датованій 31 серпня 1424 р. як про село (на місці теперішнього Старого Косова). У 1565 р. біля солеварні, що знаходилася неподалік Косова, снятинський староста Тенчинський заснував містечко Риків, зруйноване згодом паном Язловецьким, власником Кут. Через деякий час містечко відновилося вже під назвою Косів (село з цією ж назвою стали звати Старий Косів). З 1867 р. — центр Косівського повіту, з 1939 р. — району. У XX ст. до складу міста увійшли села Монастириське та Москалівка (1932 р.).

Межує з селами Пістинь, Вербовець, Старий Косів, Смодне, Черганівка, Бабин, Город. Збереглися назви кутків: Осики, Полякове, Романовий Горб, Мостиші, Ягодище, Підкопцем, Скігло, Лазок, Міддичино, Мазурове, Камінь Дукачево, Гречукове, Ковалеве (Монастирське), Равнище, Лази, Панська Долина (Москалівка).

Офіційні назви вулиць на лівому боці річки в алфавітному порядку: Я.Галана, Ю.Гагаріна, Гвардійська, М.Горбового, В.Девдюка, пров.Зелений, Камениста, О.Кобилянської, М.Лисенка, Лісна, Над Гуком, Незалежності, А.Павлик, М.Павлика, Середня, В.Стефаника, Тиха, Туристична, Марка Черемшини, Т.Шевченка, Шкільна.

На правому боці річки: Д.Вітовського, Я.Герасимович, М.Гого ля, М.Грушевського, О.Довбуша, М.Драгоманова, Дружби, Зарічна, М.Івасюка, М.Ірчана, Карпатська, М.Коцюбинського, О.Кульчицької, Лазова, Лесі Українки, Марійки Підгірянки, І.Миколайчука, А.Міцкевича, Підгірська, С.Руднєва, Сагайдачних, Учительська, І.Франка, Б.Хмельницького, Г.Хоткевича, М.Шашкевича, Ю.Шкрібляка, Яблунева.

kosiv-landscape

Відстань від залізничної станції Вижниця — 12 км, Заболотів — 25 км, Коломия — 33 км. Висота над рівнем моря 415–450 метрів. Місто знаходиться в сейсмічній зоні.

На вулиці Кам’янистій діє сейсмологічна станція Львівського філіалу Київського інституту геофізики (зав.О.Пігуляк). Над долиною, в якій розташована більша частина міста, здіймається хребет Голиця, за нею г.Михалків (812 м), на заході — Зіняків верх (знаний також як Стіжки, або Сопка, 665 м); на межі з с.Город на лівому березі урвищем спадає до ріки хребет Каменистий, на правому березі височіє Острий.

Через місто протікає р.Рибниця довжиною 54 км. з лівою притокою Монастирчиком та правою Острим.

Характерні прізвища — Балагурак, Кабин, Кіящук, Кошак, Сорохан, Фокшей.

2260 будинків, 9051 житель. Із загальної площі землі 1138,4 га ліси (в основному мішані з перевагою листяних, молоді) — займають 279,8 га городи, сади, природоохоронна зона — 27 га, під будівлями та вулицями — 66,22 га, під водою 15 га, зайняті чагарниками 2,7 га, інші неужитки — 50,9 га.

Історія міста Косова

Органи управління: міська Рада з виконкомом (у колишньому будинку рабина), районна Рада народних депутатів (голова Я.Ходан) в адміністративному будинку на майдані Незалежності (до 24 серпня 1991 р. — будинок райкому Компартії України). До виборів 26 червня 1994 р. тут розміщалася також районна державна адміністрація на чолі з главою, представником Президента України в районі Я.Ходаном. Інші районні органи: відділ внутрішніх справ (начальник М.Яців), прокуратура (прокурор О.Дубей), народний суд (головний суддя Б.Сабадах, судді П.Димашок, І.Курищук, Б.Томенчук); нотаріальна контора (нотаріус Л.Ромовська), районний військовий комісаріат (військком підполковник М.Овчарук), комітет Національної Безпеки України (начальник Б.Богайчук).

Промислові підприємства: виробничо-торгова фірма «Гуцульщина» (директор В.Тимчук) з філіями у Брустурах, Річці, Кутах, Пістині, Яблунові. 1297 працівників, значна частина у відпустці в зв’язку зі скороченням виробництва. Продукція — килими, кераміка, різьба, сувеніри. Розташована на території колишньої солеварні.

Сирзавод (55 працівників, директор М.Бойчук) потужністю переробки 80 тонн молока. За зміну переробляє 14 тонн. Продукція — сир твердий, творог, масло, сметана. Розташований у будинку, де до 1939 р. була польсько-румунська комісія по Черемошу.

Художньо-виробничий комбінат при Косівському відділенні Спілки художників України (447 працівників, директор В.Кравчук). Продукція — художні вироби з дерева, шкіри, металу; килими, ліжники, верети, кераміка та ін. Розташований на території колишньої монастирської парохії.

Управління газового господарства (начальник В.Мицан) обслуговує природним газом 6333 абонентів, зрідженим — 19161. Довжина розподільних газопроводів 340,7 км, в т.ч. в межах Косова — 47,7 км. Кількість працюючих 114 чоловік.

Експериментальний завод «Динамо» Київської виробничої асоціації «Динамо» (директор С.Гафткович), 54 працівники, продукція — сувеніри.

Район електричних мереж (начальник В.Кабалій) має в штаті 88 працівників.

Станція технічного обслуговування автомобілів «Сервіс» (директор Ю.Лаврук).

За Косівським лісництвом (лісничий В.Морозюк) закріплено ліси площею 4462 га.

Будівельні організації: районна архітектура (районний архітектор В.Кіщук), міжгосподарський відділ капітального будівництва (зав.В.Радиш), райагробуд (начальник В.Дмитрук), Косівська міжгосподарська пересувна механізована колона №4 (начальник М.Бович), Косівська виробничо-будівельна кооперативна фірма «Промінь» (директор Б.Юрчишин), Косівська міжгосподарська шляхово-будівельна госпрозрахункова дільниця Кеб (начальник В.Новицький), Косівська районна шляхова ремонтно-будівельна дільниця (начальник В.Склепович), Косівська спеціалізована міжгосподарська пересувна механізована колона (начальник М.Глібчук).

Косівське автотранспортне підприємство 12641 (директор С.Кулешір) здійснює перевезення пасажирів і вантажів 71 машиною, має 144 працівники.

На території міста зареєстровано 83 кооперативи та малі підприємства переважно посередницької діяльності та по виготовленню сувенірної продукції і виробів інтер’єрного призначення.

Через Косів пролягають автомагістралі Івано-Франківськ — Верховина, Івано-Франківськ—Вижниця. Пряме автобусне сполучення з Коломиєю, Івано-Франківськом, Чернівцями, Львовом та 40 населеними пунктами Косівського і Верховинського районів. Автобусна станція (вул.гвардійськаДЗ; директор В.Гапєєв) щоденно обслуговує 60 рейсів. Аеропорт розташований у с.Смодне, не діє. Більшість вулиць міста заасфальтована, водопроводом і каналізацією забезпечено 677 сімей. Потужність водопроводу 1 тис.метрів кубічних, каналізації — 2 тис.куб.метрів на добу. Фактична середньомісячна реалізація води 16,2 тис.куб.м., стоків — 17,2 тис.куб.м.

У місті діють районний вузол зв’язку (начальник Ю.Никорович), АТС, 2 поштові відділення, встановлено 4712 радіоточок.

Банківські установи: банк «Україна» (директор Я.Крицкалюк), агропромбанк (директор В.Хмиз), філіал Лісбанку (директор Т.Кобилюк), Ощадбанк (директор ІХригорчук).
Інспекція держстраху (начальник В.Рибарук).

Місто є визначним центром народних художніх промислів. Тут жили й творили такі видатні майстри гуцульського декоративно-прикладного мистецтва як кераміки О.Бахметюк (1820 1882), П.Кошак (1864-1940), П.Цвілик (1891-1964), різьбярі М.Мегединюк (1842-1912), ВДевдюк (1873-1951), В.Гуз (1904-1991), МЛимків (1909-1985), Т.Баранкж (1925-1964), І.Пантелюк (1913-1992), ткачі П.Горбовий (1890-1976), ОХорбова (1907-1989), вишивальниця АХерасимович (1889-1974) та ін. їх традиції продовжують сучасні майстри. Косівське відділення Спілки художників України об’єднує 63 митці (голова І.Кочержук), а Спілка Народних майстрів (голова М.Ткач) — понад 30 чол. У місті живуть члени Спілки художників України та Спілки народних майстрів різьбярі І.Балагурак, В.Бович, О.Іщенко, І.Рйопка, І.Савченко, М.Федірко; майстер випалювання по дереву О.Хованець; кераміки В.Аронець, Н.Вербівська, Н.Джуранюк, І.Козак, Ю.Стрипко, Г.Хром’як, подружжя В. та О.Швець, мосяжник Р.Стринадюк, мистецтвознавці О.Слободян, О.Соломченко та ін. З 1954 р. в Косові живе і творить живописець Г.Малявський. До 1939 р. в Косові жив і видавав знамениті листівки з гуцульської тематики фотограф М.Сеньковський, політемігрант, репресований радянською владою.

Медичні заклади. Центральна районна лікарня на 395 ліжок. Головний лікар Д.Верига. Старий корпус побудований у 1905 р., новий головний корпус — у 1974 р., дитяче відділення — в 1983 р. 134 лікарі, 369 медпрацівників.

Фтізіопульмонологічний диспансер на 100 ліжок у пристосованому приміщенні, працює 13 лікарів, 40 медпрацівників. Головний лікар Б.Раковський. Районна санітарно-епідеміологічна станція (головний санітарний лікар Г.Матюшев), дві аптеки (№39 та №40, завідуючий В.Пізов), магазин «Оптика», ветеринарна аптека.

Мережа закладів торгівлі належить міському споживчому товариству (голова В.Данильців) — 23 крамниці. Приватних крамниць 15, найбільша — Д.Бельмеги «Спорт». Заклади громадського харчування — кафе «Трембіта», ресторан «Водограй», кафетерій. Одна книгарня. Дві пекарні райспоживспілки, 1 приватна. Районне споживче товариство (голова О.Боєчко) має комбінат громадського харчування, виробниче об’єднання промислових підприємств, об’єднання по заготівлі сільськогосподарської продукції. У місті знаходиться міжрайонна база облспоживспілки.

Два ринки: продуктовий по вул.Гвардійській і речовий та ринок тварин на території с.Смодне.

Підприємства побутового обслуговування — лазня, перукарня, фотоательє, радіотелемайстерня, майстерня ремонту побутової техніки, хімчистка та ін.

Туристичні організації та заклади: екскурсійне бюро (директор В.Андрусенко); турбаза «Карпатські зорі» (350 місць, директор А.Николюк), існує від 1975 р.; спортбаза «Карпати» на 40 місць, належить Академії наук України (директор М.Дущук).

Туристські маршрути пішохідні на г.Михалків, Зіняків Верх, до сірчаного джерела, на хребти Каменистий, Сокільський, автобусні до Коломиї, Яремчі, Верховини. Закордонні поїздки до Польщі, Угорщини, Словаччини, Туреччини, Румунії та ін.

І. Пелилейко, О. Тригуб’як.

Ігор Пелипейко «Населені пункти Косівщини».

Facebook коментарі
Share