Народився 2 жовтня 1919 року у селі Москалівці, тепер – Косів. Помер 13 липня 2000 року у Львові. Початкову освіту здобув у Москалівській школі (вчителі – подружжя Винницькі, священник Абрисовський).

Усе життя займався самоосвітою, мав широкі знання з історії та літератури. У 1932–1939 роках був членом організації «Каменярі», яку створив Михайло Горбовий.

Похід проти українського Пласту

Працюючи у господарстві батьків, брав також активну участь у спортивному гуртку, гуртку самоосвіти й у хорі, яким керував Іван Боднарчук. Виконував обов’язки бібліотекаря.

У 1940 році його призвали до лав Червоної армії. Служив у П’ятигорстьку, де у березні 1941 року був заарештований.

Військовим трибуналом Північно-Кавказького військового округу 25 серпня 1941 року засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років ураження у правах з конфіскацією майна. Звинувачення: член ОУН, заступник керівника районного проводу ОУН.

Відомості про короткочасне встановлення української влади на Косівщині

Покарання відбував у різних місцях ув’язнення. На засланні пробув 16 років.

До Косова повернувся у 1956 році. Мешкав у батьківській хаті, збудованій на початку ХІХ ст. на вул. Б. Хмельницького. Працював у ВХО «Гуцульщина» різьбярем.

Активний учасник руху за національне відродження. Член Народного руху України з 9 січня 1990 року, перший голова Косівського осередку, а згодом – і районної організації УРП (1991-1995 рр.).

Брав участь 24 серпня 1991 року в ліквідації Косівського райкому компартії. Один з організаторів товариства «Меморіал» у районі та Косівської кредитної спілки.
Іван Васильович був активним учасником чоловічого хору Косівської «Просвіти» «Гомін» від початку його організації і до своєї смерті.

Література:

Джерело: Косів. Імена

Facebook коментарі
Share