В ріках і потоках, які випливають з гір на граници Галичини, Буковини і Угорщини, було колись золото.
Кажуть, що золоті зеренця з тих рік визбирали цигани, а тепер якось ніхто не задасть собі труду провірити, чи наш срібнолентий Черемош не котить із филами золота.
Але не лише золото має міститися в тих горах. Є там і срібна руда, яку колись перед десятками літ експльоатували, аж поки праця оплачувалася. Ще тепер, хто звиджує нашу Чорногору від Буркуту, або загостить до Буркуту, а не лінуєся, може оглянути залишену копальню срібла, 12 кільометрів від Буркута, на горі Чивчин, високій на 1769 м.
На полудневий захід від вершка тої гори у жерел потока Добрин лежить та завалена, опущена копальня срібла, а властиво ґалєніту (PbS)… Єсли Галеніт заключає бодай 0.01% срібла, то витоплюєся з него срібло, в противнім разі видобуваєся з него лише олово. Але, здається, під Чивчином нема богато ґалєніту, а потім і задля неприступности тих сторін, покинено єго експльоатацию.
Чивчин. Світлина Дутковського, 1920-ті рр.
Срібло, як звісно, ніколи не виступає яко первісний мінерал, але яко продукт з розкладу сріблоносних сірчків. Тому жали срібних руд в горішних покладах копалень є богатші в родиме срібло і нераз лупаються в горішних покладах тих руд брили чистого срібла кількакільоґрамової ваги. Чим глубше в поклади ґалєніту, тим менше находить ся в нім чистого срібла і то в дрібних бляшках або в виді тоненьких дротиків, а найменше в кришталках.
Звичайно находиться срібло в покладах ґалєнїту і кристалічного вапняка. Галеніт і кристалічний вапняк є як раз під Чивчином (на камеральних грунтах). Тому зовсім нема що дивуватися, коли в оставних днях принесли Газети як велику сензацию вістку, що директор купелевого заведеня в Буркуті над Черемошом натрафив перед кількома днями на срібну руду, яка заключає в собі значний процент сего цінного металю.
З газети «Руслан», 1907 рік.
Підготував Богдан Павлюк.
