Кліматичне лікування
При цілій низці схорінь, головно при затяжних схоріннях віддихових доріг, серця, крони, кормового проводу та ін., поручають лікарі т. зв. кліматичне лікування.
Воно має на меті використати лікувальні прикмети даної лічничої місцевости чи літнища. Кліматом чи пак підсонням якоїсь місцевости називаємо атмосферичні чинники тої місцевости, нпр. вогкість повітря, його рух (вітри, бурі), чистота повітря, його натиск, багатство соняшних промінів та ін.
Другим характеристичним чинником для даного підсоння це географічні умовини даної місцевости, нпр. у формування поверхні землі (гори, долини, верховини, рівнини), рослинність околиці, наводнення та висота рівня місцевости над поверхнею моря. Всі ті чинники, що діють в даній місцевости складаються на характеристичний для даної місцевости клімат. У нашій уміркованій полосі землі маємо три роди підсоння.
Надморське, гірське підсоння рівнин
Два перші діють дуже сильно побудливо на організм, а проте лагідно, без більшого впливу. Час кліматичного лікування є залежний від роду і натуги недуги даної людини; пересічно лікарі уважають, що добрі висліди дає вже двомісячне, кліматичне лікування. Над морем.
Надморський клімат незвичайно здоровий, бо повітря над морем є вогке, рухливе (вітри, бурі), дуже чисте і нема там великих ріжниць в температурі дня й ночі. Повітря над морем має багато кухонної соли, йоду і брому. Вплив цього клімату зазначується тим, що людина тратить більше тепла і скоріше остуджується, ніж в континентальнім кліматі.
У наслідок впливів надморського клімату зростає переміна матерії, апетит, кровообіг, витворювання крови і зміцнюється нервова система. Тому то над море можуть їхати люди з нежитами горішніх доріг, виздоровленці по запаленню легенів, зявів чи олегочної корі зі залзами, сухотами кісток та шкіри, хирляві, недокровні, нервові та ін. Зате рішуче не повинні їхати над море хорі на чинні сухоти, запалення середнього уха, ревматизм, нирки та невирівняні хиби серця.
Відпочинок у горах
Гірський клімат має такі прикмети; рідке повітря, низьке тиснення атмосфери, сухість та велику чистоту. В повітрі нема пилу та заразків, зате багато в нім радової еманації і сильних позафіолєтних промінів сонця.
Гірський клімат має також ту цінну прикмету, що в нім сонце діє сильно також зимою. Гірський клімат має три ступні: 1) підгірський (від 300–700 м.), 2) підальпейський (від 700–1200 м.) і 3) альпейський чи високогірський (повище 1200 м. над поземом моря). І гірський клімат має побудливий вплив на працю ріжних органів як шкіри, органів віддихових, кровотворних, бо в гірськім повітрі легені працюють видатніше, віддихи стають глибші, приспішується кровообіг; також збільшується вслід за тим апетит та поправляється загальна переміна матерії (т. зн. організм присвоює більше складників поживи і живіше їх перероблює на свої відживчі соки).
Врешті гірський клімат ділає зміцняючо на нервову систему. Лікарі поручують побут у горах в початкових (не тяжких) формах сухіт легенів, в сухотах кісток і лімфатичних залоз, золзах, затяжних катарах віддихових доріг, в грудній астмі, затяжнім ревматизмі та в запаленню нирок (одначе тільки під лікарською опікою).
Також у цілій низці нервових недуг вручають лікарі виїзд до гірських місцевостей як напр. в істерії, неврастенії, безсонності. Добре також впливає гірський клімат на хирлявих, т. зв, астенічних дітей, у виздоровленців по (головно заразливих) недугах, при опасистости та інших. Не вільно лиш перебувати в гірськім кліматі особам з далекопосуненими сухотами, людям з невирівняними хибами серця та дуже вихуднілим.
В нашім краю найсухішою та найбільш сонішшю порою року є зима, а весна й літо дощевою, В наших горах є ось які високогорські літнища: Буркут (1014 м. над рівнем моря), Ворохта (754). Інші наші гірські лікувальні місцевости належать головно до підгірського типу: Чорштин (531 н п. м.), Делятин (548), Косів (415), Криниця (575), Кути (336), Моршин (321), Татарів (684), Трускавець 399), Зелемянка (480).
Рівнинний клімат
Клімат рівнин визначається тим, що є лагідний і теплий та сухий (нпр. на Поділлі), або тепло-вогкий (яр Дністра). Таке підсоння (в нас „на селі“) не має лічничої сили, не так як вище згадані. Зате і в тім підсонні побут і відпочинок є добрим в лісистих околицях, бо ліси утримують рівномірну теплоту і не допускають до великої ріжниці в теплоті дня й ночі.
Повітря лісистих околиць є багате в чистий кисень т. зв. озон (О), чисте вільне від пилу і заразні і насичене запахом живиць. Також ліси хоронять від вітрів і злагіднюють літну жару. В нас багато місцевостей того типу, їх прикладом є нпр. Окопи св. Трійці над Дністром.
Полуднево-середземноморське підсоння
Для нас, мешканців поміркованої полоси, підсоння теплого Полудня має те значіння, що хорий може в нім перебувати на вільному повітрі й зимою; тому полуднево-європейські лікувальні місцевости мають для наших хорих значіння головно, як зимові кліматичні стадії.
Полудневі місцевости мають або сухе підсоння або вогке. Вогке дуже добре на затяжні катари віддихових доріг, а сухе їх подразнює. Полудневе підсоння впливає добре на ревматичні схоріння, хороби серця й нирок, воднистість крови, затроєння важкими металами (ртуть, олово), істерію, неврастенію, нервоболі (ісхіяс) та цукровницю.
Натомісць не вільно туди їхати хорим на затяжний катар шлунка й кишок, з тяжкими сухотами і лихими новотворами. В нашім краю зближені своїм кліматом до полудневого є Заліщики над Дністром. Крім підсоння очевидно сильний лікувальний вплив має тут всюди щей психічне відсвіження людини, звязане зі «зміною декорації».
Газета «Діло», 07.07.1937 р.
Прислав Павлюк Богдан
