
Старокутське весілля напрочуд самобутнє, багате розмаїттям пісень, цікавих сцен…
Традиційні весілля, що проходять в Старих Кутах заслуговують на окреме висвітлення тих обрядів. Цікавим вражаючим є сам хід весілля, його побудова.
Давно весілля були і в вівторок, і в четвер, і в суботу, а також в неділю. Молода була вбрана в вінок з білих квітів, а дружки, світивка мали такий самий вінок, тільки з кольорових квітів.
Тиждень перед весіллям приходила спеціально навчена жіночка і робила заплітки для молодої з дружками та ще світивці. Це вміла робити одна тільки людина. В селі, під містом, жила Близнюк Аниця (Онуфріїха), яка молодій з дружами та світивці на голові плела «заплітки». Заплітки, це все волосся обв’язували шерстяними килимованими нитками, робили тоненькі, тугі заплітки на голові, які розплітали вже після весілля.
«Заплітки», ніби коси, — гарусні нитки червоного кольору. Вони припліталися до кіс і в кінці об’єднувалися в одну велику китицю. Ці «заплітки» обвивали навколо голови по декілька разів, утворюючи із них вінок. Так молода просила на весілля.
Я пам’ятаю, що це було дуже незручно, а ще літом. На ці «заплітки» перед самим весіллям прикріплювала майстриня дрібні квіточки, а головне вінок. Це було, як шапочка (таблєтка) на голові і причеплювали до неї білі молодій, а дружкам різнокольрові атласні стрічки. А вже в суботу вбирали віночки на голову різного кольору один обов’язково з мірти, тому тоді було багато вазонів в хатах мирт (мирт символізував мир, любов, тишу, спокій, славу, прихильність (вінок з мирта був обов’язковим аксесуаром на весільній церемонії).
Якщо вірити легенді, мирт передався людям у спадок від Адама і Єви. Їм дозволили взяти з собою з Едему одну рослину. Він став для них нагадуванням про час, який пара провела в Едемі і сильним домашнім оберегом. Одяг тоже старокутський: вишита сорочка, запаска і якщо холодно, то в кептариках або в кожухах, сандалі, хоч весілля було літом в серпні місяці. На весілля запрошувались одні сімейні пари.
Теперішня молодь, я так думаю, може не бачила білих кожухів. Жовті кожухи має ще багато родин, вони також цінні і тому я додаю весільні фотографії, де молода в білому кожусі.
Уривок з книжки «Старі Кути зачарованої Гуцульщини»
Прислала Марія Сенюк