Старий-новий Косів на знимках Андрія Близнюка: вулицями міста

Теперішні назви вулиць – і не лише косівських – здебільшого зовсім не пов’язані ні з особливостями місцевості, ні з їх розташуванням, ні з заняттям людей, які на ній мешкають. Не так було в давні часи. Наші предки називали вулиці дуже влучно, так що вже сама назва давала певне уявлення і про розташування, і про характер місцевості, і про її мешканців.

У 30-х роках минулого століття в Косові було понад 50 вулиць. Вулиці Ринок, Середмістя, Підзамче, Головна, Монастирська виразно вказували на місце їх розташування. Інші назви відбивали в собі найголовніші об’єкти, які тут були розташовані, або підказували, куди ця вулиця веде: Божнича, Церковна, Костельна, Шкільна, Шпитальна, Торгова, На Лази, Над Гуком, До електровні, Салінарна, Пістинська, Рожнівська, Черганівська, Смодняна, Городівська.

: Вул. Незалежності

: Вул. Незалежності

: Центр

: Санаторій

Оскільки заснування містечка було спричинене багатими покладами солі, то само собою розташували його недалеко місця солевидобутку, тобто соляної бані. Зі стратегічних міркувань територію на місто вибрали так, що вона обмежувалася від півночі стрімкою Міською горою, від півдня глибокою тоді річкою Рибницею, від заходу потоком Манастирчиком і від сходу — схилом Горба, який збігає в напрямі Рибниці.

Косів з Підзамче (Міської гори)

Деякі назви вулиць натякали на рельєф, рослинність місцевості, конфігурацію чи інші особливості вулиці: Ясенова, Крута, Стрімка, Лісна, Надбережна, Крива, Коротка, Підгірська, Польова, Піша, Садова, Осикова, Довга. Остання була справді довгою, найдовшою в Косові, бо тяглася від Смодної аж до Гуку (тепер вона носить ім’я М.Ірчана).