Школа бойового гопака ім. І. Богуна на Косівщині

Школа Бойового Гопака ім. І. Богуна заснована 1 березня 1994 року вчителем Бойового Гопака Андрієм Гачкевичом. Займатись Бойовим Гопаком Андрій Миколайович разом з побратимами почав в 1991 році в єдиній та той час школі, якою керував засновник стилю Володимир Пилат.

Становлення Бойового Гопака було складним. Через півроку у хлопців відібрали спортзал і вони тренувались на вулиці, просто неба. Через незгоди і негаразди більшість покинуло Школу. Їх залишилось дуже мало. Деякий час  (менше  ніж  рік)  вони тренувались в спортивному училищі. Незгоди лише зміцнювали дух і віру в перемогу.

В липні 1993 року В. Пилат провів всеукраїнський навчально-вишкільний семінар в Карпатах на Сокільському хребті. Андрій був писарем. Це була справжня школа лицарського гарту. Теперішні семінари набагато слабші в плані фізичних навантажень. Не всі витримували. Кількість учасників семінару з кожним днем зменшувалось. До того ж майже кожен день йшов дощ.

«В горах дуже важко було знайти рівний горизонтальний майданчик для тренувань. Наші намети стояли на одній вершині, а тренувались ми біля іншої за 2-3 кілометри від табору. Тренувались ми три рази на день. Дорогу до місця тренування і назад в табір ми назвали «Дорогою життя». Проходити її треба було бойовими кроками. При чому вниз ми йшли з тузенями і джиганми, а вверх зі щупаками і розніжками. Крім цього двогодинне тренування. До вечора ми були «мертві». Тут я здав іспит і отримав ступінь «Яструба».», — згадує Андрій Миколайович.

У січні 1994 року у Львові відбувся черговий семінар, на якому вчитель отримав ступінь майстерності «Джура».

Кожне заняття починається та закінчується  молитвою та козацькою піснею. Обов’язковим для гопаківця є знання історії України, українських традицій та обрядів. У школі Бойового Гопака існують свої правила і норми поведінки, яких хлопці повинні дотримуватись не тільки на тренуванні, а й у повсякденному житті. Гопаківцям категорично заборонено курити, вживати алкогольні напої та лихословити.

Влітку хлопці беруть участь в гопаківських таборах. Кожен день в таборі розпочинається з ранішньої молитви, руханки, яка включає невеликий крос, загальнорозвиваючі, дихальні та вправи на розтягування.

Як правило руханка завершується вмиванням холодною водою. Обов’язковим в першій половині дня є заняття з Бойового Гопака. Після обіду в таборі проводяться заняття з акробатики, стрільби з лука, рухливі ігри та забави, різноманітні змагання. Серед ігор переважають ігри з м’ячем, естафети, перегони, ігри в парах з елементами протиборств, дужання.

Невід’ємною  складовою таборової програми є мандрівки. Крім спортивно-руханкових заходів з дітьми проводяться заняття теоретичного плану. В першу чергу це героїчні сторінки історії України, туристична техніка, травознавство, творче писання (кожен таборовик оформлює і веде таборовий щоденник), вивчення нових пісень. Хлопцям і дівчатам дуже подобаються конкурси, які проводяться в таборах. Наприклад, конкурс на кращу театральну виставу, краще представлення свого рою та свого героя, конкурс патріотичної пісні, конкурс ручних робіт. Протягом табору відбувається конкур “Кращий оповідач”, суть якого полягає в тому, що кожен таборовик повинен розповісти книжку про козаків, прочитану напередодні табору.

У Львові з 2 по 5 січня 2009 року відбувся Перший всеукраїнський семінар з нещодавно відродженої української боротьби НАВ-Хрест. Проводив засновник Стилю, Вчитель Бойового Гопака Іван Олексійович Куць, котрий приїхав до нас із Хмельницького. У семінарі брали участь дванадцять хлопців та троє дівчат, які представляли львівські школи Бойового Гопака,  а саме ШБГ ім. І. Богуна, «Шаблезуб», «Оберіг», ШБГ ім. М.  Залізняка.

1 березня 2009 року учні школи відсвяткували 15-ту річницю її заснування.

Джерело: Школа бойового гопака ім. І. Богуна

Також читайте:

Косів. Столиця карпатських сувенірів Бісерні прикраси – традиції та сучасність Мій шматочок Косова… Салон-магазин квітів «Квітковий Дворик»