Водохреща. Йордан

Відзначається 19 січня, має ще й іншу назву — Богоявлення. Саме цим святом закінчуються Різдвяні святки.

Напередодні свята Водохреща чоловіки вирубували із річкового льоду великий хрест, обливали червоною фарбою або й просто буряковим квасом. Так само з льоду вирубували престол побіч хреста, додавали соснові або ялинові гілки у вигляді арки — це були «царські врата».

Царські врата

На березі річки, біля льодового хреста, відбувалося нетривале святкове богослужіння, потім священик занурював у річкову воду (в ополонку, Йордан) хрест під спів хору «Во Йордані хрещуся тобі, Господи…» Ось тепер вода вважалася освяченою, і люди набирали з ополонки у принесений із собою посуд свячену воду.

Водохреща. Йордан

Вважалося, що, коли священик опускає хрест у ополонку, з річки вистрибує нечиста сила і гуляє землею до тої пори, поки якась жінка не випере в річці білизну. Господині ж не квапилися повертати нечисту силу в воду — хай побільше її загине від сильних морозів. За іншою легендою, яка побутувала на Слобожанщині, на Водохрещу вода в річці на якусь мить перетворюється на вино.

Принісши додому свячену воду, господар кропив усе в оселі й господарстві. Уся родина сідала до столу, випивши свяченої води, перед їжею. Після обіду дівчата йшли до річки, щоб умитися Йорданською водою — задля вроди та здоров’я. На Гуцульщині хлопці водили своїх дівчат до ополонки — «щоб сі умила та красна була».

З книги «Ілюстрована енциклопедія українського народу. Звичаї. Свята. Традиції», Сметана І.І., 2012 р.в.
Підготував Богдан Павлюк.

Фотографії на замітку

Facebook коментарі
Share