Хто в’їжджає у Косів автотрасами зі сторони Пістиня, Кут чи Рожнова, прямо перед собою бачить громаддя гори, що домінує над містом на південному заході, і обрисами нагадує великий чотиригранний з заокруглою вершиною стіг соломи чи сіна, яких на полях України не бракує.

Із Стіжків, верхи яких сягають 620 метрів над рівнем моря найкраще відкривається неповторна панорама міста Косова, навколишніх Покутських і Буковинських гір та Покутських густозаселених долин. Більша частина гори вкрита лісом з місцевими корінними породами дерев — буком та подекуди смерекою і ялицею, а на більш освітлених вітровальних місцинах — явором, який через цінну породу і масове вирубування став в інших місцях уже рідкісним.

На відкритих східних полянах Стіжків появляються найшвидше на всю округу строчки і сморчки, а за ними — білі гриби, підосиновики і підберезники. Тримаються тут, до речі, їстівні гриби і найдовше — аж до пізньої темної осені.

Незабутню картину представляє собою гора у будь-яку пору року, особливо у золоту осінь у жовтні, коли листяні дерева покриваються усіма барвами золота і багрецю.

Share