Народився в м.Косові на Москалівці (1873-1875 рр.). Батько Михайло був дяком Москалівської церкви св. Василія.
Вчився Андрій в Коломийській гімназії разом зі Семанюком, який пізніше став письменником Марком Черемшиною. Про першу подорож Андрія Кошака та інших М.Черемшина описав у новелі «Гори димлять».
Після закінчення гімназії А.Кошак разом зі Семанюком вступили у Віденський університет, який успішно закінчили. Вони були друзями-побрати-мами протягом усього життя. Дуже важлива деталь з їхнього життя — зустрічі з І.Франком і М.Павликом у помешканні Олени Василівни Кошак тоді коли І.Франко добирався на відпочинок у с.Криворівню.
О.В.Кошак була дружиною Федора — старшого брата Андрія. Вона оповідала, що І.Франко та М.Черемшина не хотіли спати в хаті, а спали на сіні.
Залишається дивним, що така особистість як А.Кошак, хорунжий Українських січових стрільців, член уряду ЗУНР працював у секретаріаті освіти разом з О.Барвінським і донині нікому невідомий.
Цікаву деталь з життя Андрія Кошака описала Наталя Семанюк у книзі-спогадів «Співець Гуцульщини», виданій у видавництві «Карпати», 1976 р. Вона описує свою подорож з Марком Черемшиною до Львова навесні 1914 року, де він зустрічався з Лесем Мартовичем: «Крім Мартовича, ще завітали університетський товариш Черемшини Кошак, професор Щурат і вже знайомий мені Кирило Студницький». Враховуючи час написання, п.Наталя опустила навіть ім’я Кошака.
Прожив А.Кошак довге життя. Коли настав 90-річний ювілей, його вітав з цим віце-канцлер Австрії. Про це повідомив він листом свого брата по мамі Михайла Мартинюка, а також писав, що з нагоди ювілею українське австрійське Товариство вписало його до почесних членів Товариства. Від себе він подарував Товариству свою бібліотеку.
Роман Кабин
(син Параски Федорівни Кошак і Василя Кабина).
«Гуцульський край», №43, 25.10.2019 року
