В останніх роках свойого життя перебував Іван Франко в літніх сезонах у Криворівні, де серед чудової гірської природи його втомлена душа находила затишну пристань.

Та й тут не спочив його творчий дух і під диктандом приходили на світ в гуцульській хаті перлини української літератури, В цьогорічному сезоні завязався за ініціативою д-ра Новодворського і дир. Герасимовича комітет для урочистого відсвяткування 10 літніх роковин смерти І. Франка та збереження памяти про місця де перебував і творив Геній українського народу.

У першому ряду ви можете побачити Петра Доникова-Шекерика, голови Жабії, пізніше депутата Сейму Другої Республікi Польщи.

В неділю 8 го серпня 1926 р. залягла маса гуцулів береги Чорного Черемош, під скалою, яку названо ім. Ів. Франка. Велике число селян прибуло з далеких дооколичних сіл, даючи тим доказ любови для великого поета. Свято почалося в год. 18-ій сигналом трембіт та відкриттям памятної таблиці з написю «Іванові Франкові — Гуцульщина».

Відкриття таблиці попередила промова д-ра Новодворського. Відтак промовляв о. Волянський. Друга частина свята відбулася під явором ім. Івана Франка біля хати Василя Якиб’юка, в якого І. Франко мешкав. Під явором (де колись залюбки пересиджував поет), прибраним портретом Франка та синьо-жовтими лентами, привитав В. Якибюк прибувших учасників свята й оповів коротко про перебування Франка в Криворівні. Відтак промовляли д-р Ґардецький, п. М. Гапчук з Жабя і П. Шекерик-Доників.

На дальшу програму склалися привіти від культурних установ, деклямації пп. О. Цегельської, О. Манчука з Жабя. Бойчука, О. Віндиківної та Жекаляка з Красноїлі. Міжтим співав народні пісні діточий хор з Красноїлі під проводом п. Вергунової. На закінчення затрембітали знова тужливо трембіти а у відповідь їм залунали відгомоном гори, віддаючи честь Великому Каменяреві. У піднесенім настрої розходився нарід, несучи в своїх серцях у всі сторони рідних гір величні кличі незабутнього поета.

Свято, хоча без високопарної програми, відбулося з повною повагою, в чім зазначилося зрозуміння того моменту у присутніх. На жаль, ріжнобарвна маса Гуцулів рідко де була перетикана міськими сурдутами. Передовсім вражала відсутність і недостача заінтересування ювилейним святом місцевої інтелігенції, яка не знати, чи така вже дуже перелякана, чи може так здорово поснула. Поручається українському громадянству більше інтересуватись памятними місцями наших гір, де серед чарівної природи творив не тільки І. Франко, але й инші наші визначні письменники.

Так прим, у маловідомій Криворівні написав М. Коцюбинський свої «Тіни забутих предків», тут перебував нераз проф. Грушевський Мих., Гнатюк Вол., Хоткевич Гнат і ин. Чи можна лишити в забутті такі дорогі місця кожному Українцеві?

Учасник.
Газета «Діло» 25.08.1926 рік.

Підготував Павлюк Богдан

На замітку:

Share