
Ця історична споруда колись була однією з найгоноровіших у Косові. Її збудували ще «за Австрії» — наприкінці 19 століття як вельми поважну державну установу. Довгими коридорами ходили судді та юристи, а у просторих кімнатах вершилося правосуддя. Тут був Цісарсько-Королівський повітовий суд.
Споруда відображає європейські архітектурні тенденції кінця XIX ст. Тоді у будівництві було модним наслідувати архітектурні стилі минулих епох. Так з’явилися неоготика, неоренесанс, необарокко і ще декілька «нео». Пізніше дослідники назвали це явище «історизм».
Архітектори того часу створили чимало всесвітньо відомих прекрасних споруд. Саме в цьому стилі збудовані знаменитий Оперний театр у Львові та Залізничний вокзал у Івано-Франківську. Будівля ж Повітового суду створена у стилі неокласицизм.
На жаль, збереглись не всі архітектурні деталі Косівського повітового суду. Колись фасади споруди були оздоблені рустом — імітацією кам’яної кладки, а на центральному фронтоні із шпилем був розміщений ліпний ка́ртуш у вигляді герба Австро-Угорської імперії.
- Світлина Косівського суду (нині ліцей імені І.А. Пелипейка) Частини вулиці з ліхтарями (сучасна Т.Г. Шевченка) та бізівно косівські обивателі. 1901 рік. Прислав Богдан Павлюк.
- Коло суду повітового у Косові. Прислав Роман Хромейчук.
Сьогодні на фасадах збереглись тільки фігурні карнизи та сандрики (карнизи над вікнами). Звіс даху тримають масивні дерев’яні кронштейни з рельєфною обробкою, що вносить у вигляд будівлі нотки народної гуцульської дерев’яної архітектури.
На щастя чудово збереглись «рідні» неокласичні двері до будівлі. Засклені дверні віконця прикращають декоративні ковані ґрати із стилізованим виноградним листям. Над дверима – віконце-світлик, розділене вертикально дерев’яною іонічною колоною.
- Косів, гімназія. Фотографія Андрія Близнюка.
- Гімназія.
Повітовий суд споруджували за типовим проєктом. Подібні будинки суду були в Калуші, Снятині та інших містечках.
Тут можна переглянути відео версію допису.
Авторка проєкту — Вікторія Яремин,
завідувачка Косівського музею Гуцульщини (філії Національного музею НМГП імені Й. Кобринського).
Також по темі: