5 цікавих фактів з історії будівлі Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини

Будинок звели аж 133 роки тому! Тож він є одним із найстаріших у Косові. Чудовий взірець архітектурних віянь кінця 19 століття. Тоді у будівництві міських споруд було модним наслідувати архітектурні стилі минулого.

Так з’явилися стилі неоготика, неоренесанс, необарокко і ще декілька «нео» :) Пізніше дослідники дали загальну назву цьому явищу — історизм.

Фасади будівлі нашого музею мають всі ознаки стилю неокласицизм: строга симетрія, широкий карниз, античні колони-пілястри під фронтонами, ковані балкони. Розкішний будинок — як у Станіславові або Львові. Зараз — пам’ятка архітектури і містобудування місцевого значення.

На жаль, невідоме ім’я архітектора. Косівський краєзнавець Ігор Пилипейко писав, що виконробом будівництва (як тоді казали, майстром) був Ян Морда з м. Бохні біля Кракова.

Із спорудженням будинку пов’язана цікава легенда. Косівські старожили розповідали, що для його будівництва використали камінь з підмуровків залишків дерев’яної фортеці на Міській горі. Історія ж самої фортеці сягає 16 століття і також оповита легендами, але це вже зовсім інша історія…

Для кого ж збудували цю споруду? На першому поверсі розміщувалися крамниці. Другий поверх був резиденцією рабина — духовного лідера місцевої єврейської громади. Раніше будинок так і називали — Рабинів мур. Знаходився він у центрі середмістя — на площі Ринок.

Найстаріша відома світлина із зображенням будівлі датована 1892 роком! Зробив її чеський фотограф Frantisek Rehor. Якщо уважно роздивитися фото, можна помітити цікаві деталі: перший поверх був декорований рустом та мав декілька входів (тепер один), між ними — заїзд для кінних екіпажів. Збоку бачимо будівельні риштування — очевидно майстри ще доробляли новобудову. На місці провулка, де тепер кав’ярня «Кофеїнчик» — одноповерховий будинок. Площа вимощена камінням.

Площа Ринок в Косові за Австрії, 1904 рік.

А яку колоритну сцену ми бачимо перед музеєм! Тут, на площі Ринок, місцеві гуцули та євреї продавали власні ремісничі вироби, худобу та городину. На світлині гуцулки з клітчастими торбами-бисагами вибирають гончарний посуд, який продавець привіз на фірі з сіном та розклав на землі. Поруч і сам продавець — колоритний гуцул в чересі та капелюсі. Можливо, він же і гончар — автор мисок та горщиків.

Магазин «Книги» та «Художні вироби» у Косові.

А ви знали, що перша книгарня у Косові з’явилася саме у Рабиновому мурі?

Відкрив її єврейський підприємець Абрагам Крайзель на початку ХХ століття. У крамничці продавалися книги та підручники українською, польською, івритом і німецькою. Також можна було придбати папір та газети.

Реклямова листівка жидівської паперової книгарні-складу, що належала Аврагаму Крайзелю / Косів - Ринок /. Початок 30-х років минулого століття. Назва та адреса компанії подана українською, польською та на івриті.Хто-зна, можливо це єдиний екземпляр у світі? З власної колекції. Прислав: Franciszek-Andrzej Magda

Реклямова листівка паперової книгарні-складу, що належала Аврагаму Крайзелю / Косів — Ринок /. Початок 30-х років минулого століття. Назва та адреса компанії подана українською, польською та на івриті. Хто-зна, можливо це єдиний екземпляр у світі? Фото з власної колекції Franciszek-Andrzej Magda.

На титульному аркуші кожної книги був фірмовий штамп «Абрагам Крайзель. Книгарня і склад паперу в Косові». Тою мовою, на якій видана книга. Підприємець розповсюджував також друковану рекламу своєї крамнички трьома мовами, адже покупцями були українці, євреї та поляки. І не кажіть, що сто років тому не знали про маркетинг :)

А які ви чули цікаві історії, пов’язані з будівлею музею? Поділіться, будь ласка, з нами :)

Авторка допису — Вікторія Яремин, завідувачка Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини (філії Національного музею НМГП імені Й. Кобринського)