Садиба, пасіка та форельне господарство Миколи Кіщука

Перша письмова згадка про село Яворів датована 1694 роком. Про те, що тут жили люди в далеку давнину, вказують розташовані на території села давні культові святилища, які відносяться до ХІІ–ІІІ ст. до н.е.

Микола Кіщук має валило для ліжників, розширює своє форельне господарство та опановує пасіку.

До послуг відпочиваючих:

• затишний 2-поверховий дерев’яний котедж на 2 спальні, розташований на березі річки;
• ставок з фореллю;
• пасіка — свіжий карпатський мед та бджолотерапія;
• походи в гори;
• гриби, ягоди в сезон;
• домашня гуцульська кухня.

Фотографії

Інформаційна довідка про село Яворів

Село Яворів розташоване в мальовничій частині Покутсько-Буковинських Карпат. Гірські хребти, які рядами простягаються з північного заходу на південний схід та гірські вершини створюють неповторні природні ландшафти. Найвищі з них Ігрець, Буковець, Терношора, Стручків, Максимець, Плоский, Сокільський.

На схилах найвищого на території села хребта Ігрець бере початок і протікає через село річка Рибниця. Численними потоками і потічками помережені гірські хребти, які впадають у Рибницю, а деякі з них — в річку Роженку, притоку Черемоша. Гірські схили вкриті мішаними, а на висотах понад 1000 м н. р. м. — чистими хвойними лісами.

Огорожа з вориння, хата-гражда, стайня, оборіг для сіна, сінокіс (царинка), пасовище (толока), потоки і чуркала, ліси та переліски — це типовий пейзаж Гуцульщини, де й розташоване село Яворів.

У Яворові мешкав основоположник гуцульської різьби по дереву — Юрій Шкрібляк та його сини: Василь, Микола та Федір. А село ще з ХІХ ст. вабило своєю неповторністю дослідників Гуцульщини. Тут побували І. Вагилевич, Я. Головацький, В. Шухевич. А прославили село видатні постаті і родини, особливо родина Окуневських. Також у Яворові  побували відомі письменники і громадські діячі Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Олександр Олесь, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Климент Квітка, Наталія Кобринська, Остап Терлецький.

Пам’ятні історичні місця на території села:

• стародавні культові святилища: Терношорське скельне святилище та скельні святилища Сокільського хребта;
• памятний знак на горі Стоянів, де за легендою була стоянка опришків, який встановлений в1994 році в честь 300-річчя Яворова;
• церква Успіння Пресвятої Богородиці, та дзвіниця — пам’ятка архітектури ХІХ ст.;
• хрест «Воля», встановлений на ознаменування скасування панщини в 1848 р. (відновлений в 1991 р.);
• пам’ятник «Скорботна мати» встановлений односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни.

Окрасою села є Яворівська школа, яка стала педагогічним експериментальним майданчиком в Україні з досвіду впровадження регіонального етнографічного компонента в сучасному освітньому просторі. Близько 50 років працює директором школи Лосюк П.В., член-кореспондент Національної академії педагогічних наук, кандидат педнаук, народний вчитель України. Ним започатковане вивчення гуцульщинознавства в школах гуцульського регіону, видано близько 30-ти книжок (посібників, хрестоматій, довідників). Його авторський проект «Яворівський центр народного мистецтва «гуцульська гражда» знайшов підтримку в Державній програмі.

Також читайте:

День Героїв: всенародна пам’ять чи традиція небагатьох? Скелі Довбуша в селі Розтоки (Околена) Міст на Черемоші Найстаріша діюча ґражда-сироварня в Карпатах