Ой по-під гай зелененький
Ходить Довбуш молоденький
На ніженьку налягає,
Топірцем ся підпирає.
Ой, ви, хлопці, свистом-свистом,
Засипає стежки листом.
Ой, ви, хлопці, бігом-бігом,
Замітає стежки снігом.
Аби Кути не минути,
До Космача повернути.
До Космача, та й до Дзвінки,
До Штефанової жінки.
(фрагмент української народної пісні)
Далі в пісні йдеться про те, як Штефан повернувся додому і підстрелив Олексу. Такого файного хлопця вбили в Космачі та ще й за що? За походеньки по чужих жінках. Отаке воно кохання!
12 липня, на Петра і Павла, в Космачі храмове свято. Селяни вбираються у традиційні гуцульські строї, ідуть до церкви, влаштовую ярмарок і народні гуляння. Космацькі строї мають характерні яскраво оранжеві і жовтогарячі кольори.
На свято тут можна купити сирні коники, що здавна були гостинцями, які приносили вівчарі з полонини дітям. Цікаві майстер-класи — можна не тільки на власні очі побачити як це робиться, але й почути байку про гуцула і сирного коника.
А ще цього року на ярмарку була нагода побачити і купити ляльку-мотанку. Перша спроба. Продано 27 штук, більше не було.
2011
Автор: Tetiana Lutsak
