Люблю читати, коли хтось пише про особливості свого етно-регіону, тому сьогодні пишу я…

Так от, відчайдушні часи потребували відчайдушних рішень і люди колись не мали півниців, а треба було десь тримати зимою фрукти і овочі. То яблука складали в довгі кагати, прикладали смеречиною і лабузом.

А для барабулі і буряків робили інше. Брали і викопували яму на один або два штика в глибину, а по розміру вже від врожаю залежало. На дно викопаної ями насипали торішнє горіхове листя, яке своїм запахом відлякувало гризунів. Яму могли ділити перегородками на кілька секцій, щоб відділити сорти один від одного.

Також посередині ставили люфтники, щоб овочі “дихали”. Коли все файно вигорувано, то обкладали смерічиною, яке теж захищала від гризунів. Опісля накривали сухою осокою, яка була ніби шубою. І тільки після цього присипали все землею.

Така не хитра конструкція дозволяла овочам перезимувати і дочекати весни!

Вася Рожко з Джурова

Share