Хочу спрезентувати без сумніву унікальний рукописний документ Теодора Кравчука з села Пістинь (колись було містом) Косівського району.
Народився Теодор син Юрія аж в 1877 році. Вести записи почав як мінімум з 1911 року (є датований цим роком його «калєндар»). Унікальність документа є в тому, що він десятиліттями писав про своє життя місцевою гуцульською говіркою. Ще більшої унікальності додає той факт, що деякі записи він вів тайнописом, який згадується в одному з його документів як халдейський алфавіт.
Теодор Кравчук був ґаздою. Провадив господарство, садив мандибурку і кукурудзи, а ще робив ягідні вина, зокрема позичняк, які продавав панам, або які його родина сама пила на свєта, або ж в нього постійно насильно забирали окупанти різної масті, партизани і злодії. Був добрим пасічником. Мав олійницю. Мав двох синів Юрка і Августина, якого інколи називав Іваном.
Архів Теодора Кравчука попав до нас завдяки його внучці Парасці, дочці сина Юрка. На превеликий жаль Параска доживала свого віку в жахливих умовах. Її хата, яка за розповідями мала поверх двісті років просто занепала. Дах протікав, піч розвалилась і увесь дим йшов прямо в хату. Зимою вона виживала завдяки псам і котам, які її зігрівали своїм тілом. Про це може більше розказати моя мама. Через протікання даху і обвуглення від диму значна частина архіву була безповоротно втрачена. Те що збереглося вміщається в один паперовий ящик.
В даному дописі я поділюся посиланням на електронний архів, де завантажив документ в PDF форматі з відсканованих мною сторінок рукопису під назвою «Калєндар», який охоплює записи від 1941 року до 1955 року. По суті — це зшиток з кільком зошитів і записників.
«Калєндар» описує різноманітні події протягом більше десятиліття. Кожна сторінка розграфлена вручну. Кожна сторінка описує події за один місяць і поділена на дві частини. Зліва вручну розписаний календар. Червоним записано свята. Також червоним розписані найважливіші події. На кожен день одним словом записана погода.
Навпроти кожного дня окрім погоди є одна цифра — вона означає температуру по Ремюору, заміряна «лишень в день, наполудни. раз.» бо решта доби його «ніц не обходит»! В правій частині вже розписані події, що трапилися протягом місяця з позначенням точної дати і інколи, навіть, години. Припускаю, що спершу записи велися відразу на окремих листках (є багато таких), а вже пізніше були записано окремим документом, що підсумовував найвагоміші події.
Записи охоплюють величезний спектр людського життя. Більшість з них стосуються господарства і погоди. Детально розписано коли садили, копали, збирали врожай, скільки зібрали, яка погода була, який стан і кількість врожаю, в яких місцинах зібрано і тд.
Багато тексту є про худобу. Зокрема про літування корів на полонинах, їхні роди, загибель, забій на м’ясо. Окрім господарки згадуються звісно й сімейні події — народження, смерті, весілля, часті хвороби з назвами захворювань, забирання в армію і повернення звідти.
Є моторошні згадки про Голокост. Знищення хатів в пожежах, астрономічні явища навіть з НЛО, смерть Сталіна і всєкого иншого. На початку кожного року написано яка планета головна.
Є цікаві рецепти, описи лікарств, замовляння і приказки. Колективізація, податки, спосіб життя односельців також є в записах. Очевидно, що автор остерігався репресій, тому про діяльність ОУН/УПА в «Калєндарі» не надто висвітлена, хоча в деяких інших документах є згадки про партизан. Фактично даний рукопис є енциклопедією життя звичайного, талановитого, надзвичайно працьовитого гуцульського ґазди з Пістиня.
Про мову. Як я вже писав, тексти писані гуцульською говіркою. Тому хочу звернути увагу на декілька нюансів. Текст читається досить легко завдяки тому, що почерк досить чіткий і букви гарно видно. Але розуміння тексту може стати дуже гарною загадкою для читача.
Почну з того, що в Кравчука своя граматика і пунктуація. Для розуміння багатьох слів треба зважати на часту заміну в словах одних звуків на інші. Наприклад «т» дуже часто заміняється на «к» — не в «хаті», а в «хакі», не «тяжкий», а «кєшкий», не в «п’ятій годині», а в «пякій» і навіть не «з Кутів», а «з Куків»! Буква «д» інколи заміняється на «ґ» — не «дідо», а «ґіґо». «Ю» і «Я» позначаються одним знаком. «Йо» чи «ьо» через «іо» — наприклад «ксіондз». Цікавий випадок є з буквою, яка нагадує малу прописну літеру «б».
В залежності від слова ця буква означає звуки «ґ», «г», «д» і «б». Є цікавий випадок де слово що пишеться як «базбівска» означає «ґаздівська». «Ни (не)» з дієсловами пишеться разом не «не був», а «нибув», не «не знав», а «низнав». В дієсловах замість «з» на початку слова як у «зробили», «зрили» здебільшого пише «из» як у «изробили», «изрили». Інколи діалектна форма слова в одному абзаці сусідить з звичайною формою. Деколи дві форми одного й того ж слова трапляються в одному реченні. Загалом мова досить проста і за деякими винятками легко розуміється.
Є ще своя специфіка з перенесенням слів. Буває що в одному рядку є перший склад слова, а в наступному це слово записано повністю. Буває що одне слово записано розділено. Емоції передаються за допомогою «Слава Богу», «Боже борони», «фист», і вигуків типу «гай-гай», «фе-фе». Наведу ще кілька діалектних слів, які часто трапляються в тексті, але можуть бути не кожному зрозумілі.
Мандабурка — картопля, фіра — віз, гелетка (пишеться як белетка) — вага, здається в 16 кг., ґазда — господар, бербениця — дерев’яна посуда для бринзи, файно — гарно, удерли мандабурку — викопали картоплю, фасулі — квасоля, контигент — податок, гачі — штани. Є слова які мені не зрозумілі. Можливо неправильно записані, або ж просто невідомі. Наприклад для позначення погоди використовується слово «зендра». Маю гадку, що це з слова «циндра» і означає вітрогон або сльота.
Мені видається, що «Калєндар» Теодора Кравчука є неоціненним джерелом для вивчення не лише для науковців, але й для будь кого з залюблених в етнографію Гуцульщини. Тут можна покопатися етнографам, філологам, історикам, економістам, топографам і тд., адже масив цікавої інформації просто величезний. В планах є відсканувати увесь архів Теодора Кравчука який попав до нас в руки, записи з якого є ще з 1911 року.
Якщо хтось захоче використати цей матеріал для досліджень, то можете користати безплатно, але звісно з посиланням, що архів знаходиться в приватній колекції родини Медик, а саме Марія Медик (моя мама) і Михайло Медик, Юрко Медик та Любомира (то я) — її синів. Даний допис хочу присвятити Парасці Кравчук, внучці Теодора, дочці Юрка Кравчука та Марії Слюсарчук! Попри надзвичайно тяжке життя про яке більше може розказати моя мама, але саме завдяки їй збереглися такі цікаві документи. Жаль, що люди довкола неї мало цікавилися її життям в тих жахливих умовах…
На кінець. В дописі будуть додані фотографії. Частина фотографій з Параскою Кравчук і її хатою. Частина фотографій з частинами тексту з «Калєндара», який в описі переведений в друкований формат зі збереженням стилістики, граматики, пунктуації, тощо (за деякими винятками пов’язаними з з моїми помилками або ж з непотрібними повторами). Ці світлини подав для прикладу того які цікавинки можна знайти в документі.
А ось посилання на архів. Документ є в повному розмірі поверх гігабайт і в стисненій формі біля 50 мегабайт без значної втрати якости.
Підготував Любомир Медик
Також цікаво:
Інформація про Пістинь:
- Телефонний довідник села Пістинь
- Новини села Пістинь
- Оголошення в селі Пістинь
- Фотографії села Пістинь
- Публікації про село Пістинь
- Пістинь на карті
