Воно лежить недалечко від Косова, але старовинної забудови тут збереглося більше ніж у Косові.
Потрапивши у Кути відразу задаєш собі купу питань, на які проста логіка не дає відповіді, навіть на питання, що першим спадає на думку — чому наголос у назві падає на перший склад? Чому віденська сецесія? Чому неоготичний та бароковий костьоли? Чому в селищі за 10 км від Косова (колись одного з кращих курортів Речі Посполитої) старовинної (і цікавої) забудови більше ніж в самій столиці карпатських сувенірів?..
Кути вперше в письмових документах згадуються під 1427 роком. Давність поселення можна пояснити поширенням в цій місцевості, біля ріки Черемош, солеваріння: селяни тікали сюди, щоб заробити грошенят, а потім, часто, й залишались. Але статус міста Кути отримали у 1715 році — тоді їм польський король надав Магдебурзьке право.
Здавна більшість населення Кутів була православною, але перебуваючи у складі Речі Посполитої, ще у VII столітті головною конфесією тут стала греко-католицька. Були й римо-католики, які ще у VIII столітті звели собі храм. Нині у центрі Кутів стоїть високий неоготичний костьол, зведений, ймовірно на початку ХХ століття на місці старого. Хоча місцеві джерела датують його все тим же VIII століттям, але стиль вказує на інше — можливо храм є результатом перебудови старого.
Костел Ісуса Христа діючий, що вказує на присутність римо-католицької парафії у Кутах. На одному із кутків споруди ми знайшли польський геодезичний репер міжвоєнного періоду.
Із кінця 18 століття й до 1920-го Кути входили до Австрійської (Австро-Угорської) імперії. Від того часу і збереглася старовинна житлова та адміністративна забудова, зокрема центральна площа (типова для усіх європейських міст і містечок) із ратушею, народний дім (нині будинок культури), численні будиночки, зведені у стилі віденської сецесії — вони нагадують вілли на околицях Старого Львова.
Чому нічого подібного майже не збереглося у Косові? Місцеві краєзнавці дали чітку відповідь: Косів лежав на лінії фронту і неодноразово переходив із рук в руки в часи Другої Світової; його нещадно бомбили і нині можна лише гадати, як виглядав польський гірський курорт у міжвоєнний період.
У Кутах на початку VIII століття з’явилася вірменська громада. Вірмени, як прекрасні торгівці та ремісники, підняли містечко на інший рівень. В першій половині VIII століття вони звели собі прекрасний бароковий храм. Нині вірмен у Кутах практично немає (одна тьотя Тося осталася — так нам сказали перехожі), тому храм належить православній громаді (церква святого Володимира ПЦУ).
Вулички Кутів, вузькі й кривуваті, вказують на колишній міський статус, А навколо розкинулись Покутсько-Буковинські Карпати. За Черемошем, через який перекинуто міст, починається Чернівецька область — колись там була Румунія, а тут Польща. Міст будували сумісно поляки і румуни у кінці 20-х років.
Кути — Гуцульщина, за Черемошем теж Гуцульщина, а там далі перевал Німчич, Протяте Каміння і Соколине око. Але то вже інша історія.
Джерело: Україна Інкогніта
