З кожним роком, у світі зростає важливість і цінність ручної роботи (хенд-мейд).

Як відомо, Косівщина славиться не лише талановитими майстрами, але і їхніми приватними музеями. Адже сьогодні добре малювати чи різьбити – це мало. Митець має бути творчим у сучасному розумінні, щоб відчував свою добу, йшов паралельно з її темпом. В цій статті також зібрані молоді, талановиті й відомі майстри Косівщини, які належать до нової генерації українського мистецтва.

Музей Родини Стринадюк «KOKA»

Безперечно, найвідомішим музеєм Косова і Гуцульщини є приватний музей родини Стринадюків, практично в центрі міста. Орнаментальні ікони, тарілки, картини, копії гуцульських ручних хрестів, традиційні зґарди та сучасні прикраси виготовляє родина косівських різьбярів Стринадюків. Творчу майтерню назвали «Кока». Враження відвідувачів з різних країн та континентів надзвичайні від живого спілкування з паном Миколою, від знайомства з творчістю його синів Богдана та Захара. Синтез різних видів мистецтва і нестандартний підхід до традиційної гуцульської різьби по дереву вражають туристів. Обов’язково рекомендуємо при можливості потрапити до цієї незвичайної оселі!

Вершини мистецтва Миколи Стринадюка
«Творчі знахідки Миколи Стринадюка» або «Новітня інтерпретація гуцульської різьби»
Гуцульський Малевич
Різьбяр з Косівщини Микола Стринадюк поєднує старовинні орнаменти з сучасними

«Музей сакрального мистецтва» в Косові

В музеї можна побачити старовинні гуцульські дерев’яні хрести, ікони, декоративні тарілки, давні різьблені скрині, глечики та дзбанки. В колекції майстра є не лише старожитності, які він збирає і колекціонує протягом життя, але і відреставровані ним дерев’яні сакральні предмети. Тарас Стринадюк вже давно відомий серед українських туристів та косівчан не лише як майстер по дереву, але і завдяки своєму хобі — виготовленню якісного домашнього вина різноманітних видів, а також унікального гуцульського абсенту, медовухи та інших смаколиків!

Музей Тараса Стринадюка (gps-трек)
Сакральні імпровізації Тараса Стринадюка
Величний образ для храму зробив косівчанин Тарас Стринадюк

Музей-майстерня ліжникарства та старожитностей сім’ї Кіщуків в селі Яворів

Туристи часто відвідують музей Кіщуків для проведення майстер-класу із ткання ліжника, проте тут також можна познайомитись із красивими довгошерстими вівцями і зробити яскравий фотосет. В самому музеї можна зробити оригінальне селфі і познайомитись з справжньою культурою горян. Сім’я Кіщуків виробляє гуні, вовняні шапки, безрукавки, теплі капці, різноманітні килими та ліжники. Тут знаходиться старовинний ткацький верстат, раритетна прялка, якою користувалася ще Наталина бабуся. Стильний етнічний одяг гуцульської майстрині Наталії придбала навіть переможниця «Євробачення» співачка Джамала.

Веломандрівка до музею-майстерні ліжникарства та старожитностей сім’ї Кіщуків у село Яворів

Музей гуцульських старожитностей Богдана Петричука в селі Бабин

Приватний музей гуцульського мистецтва Богдана Петричука знайти дуже легко, адже він розташований в центрі села Бабин, за церквою та пам’ятником Тарасу Шевченку, одразу біля центральної дороги. Петричука часто запрошують на виставки, майстер-класи, адже у нього велика і самодостатня колекція. Більшість предметів колекції з Косівського та Верховинського районів. Є ще велика збірка фотографій. Попід стінами — лави та скрині, на стінах — посуд, ікони, на сволоках (балках) під стелею поскладані капелюхи. Уздовж однієї зі стін тісняться вішаки з вишиванками та іншим гуцульським одягом. Окрім сорочок, є ще хустки, пояси, сердаки, кептарі, ґуґлі, прикраси, кераміка, книжки та все, що відноситься до теми галицької Гуцульщини.

Музей-садиба Патріарха Володимира (Романюка) у селі Хімчин

Меморіальний музей-садиба Патріарха УПЦ КП Володимира (Василя Романюка) знаходиться в присілку Гвізд села Хімчин Косівського району. То нова споруда, адже хата, в якій мешкав майбутній патріарх, розвалилася від старості. Окрім речей самого Патріарха Володимира, які збирали по цілому світу, місцеві мешканці також принесли старі гуцульські побутові речі: тарелі, кухонне дерев’яне приладдя, меблі, щоб якось урізноманітнити і прикрасити садибу. Загалом йти до музею десь 20 хв. від центру села, а місцеві мешканці допоможуть дістатись туди без проблем.

Музей Патріарха Володимира (Романюка), село Хімчин
Веломандрівка до Музею-садиби Патріарха Володимира у село Хімчин: фото, відео та gps-трек

Криївка-музей УПА в селі Пістинь

«Криївку-музей УПА» урочисто відкрили і освятили в лісі на участку Підбагна у Пістині. Його збудували на місці сенсаційного віднайдення бідона з добре збереженими документами збройного підпілля Коломийської округи початку 50-х років минулого століття. Ентузіасти під керівництвом лісничого Петра Пліхтяка вирішили не лише відновити повстанський схрон, а й створити тут цілий комплекс, як просвітній осередок для проведення уроків з історії, пластових таборів, екскурсій і просто місця відпочинку гостей Гуцульщини, котрі мали б змогу докладно ознайомитися з суворим побутом воїнів УПА.

Як відомо, найкращий спосіб мандрувати до музеїв Косівщини – це велосипед! Саме тому всі детальні описи маршрутів до майстрів та gps-треки описані мною на сайті «ВелоКосів».

Тарас ПАСИМОК

Facebook коментарі
Share